Дівчина, яка не знає де її справжні батьки, живе з вовкулаками і аби дізнатись про свої сили та розгадати загадки відправилась в школу магії "Маджікей".
Продовження вийшло📜
- Нора, доброго ранку. - Холлі потягнулася і позіхнула.
- Добрий ранок. Як спалось? - Дівчина підійшла до вікна і поглянула на вулицю, навколо школи по ранковій росі вже ходили учні.
- Нормально, а тобі?
- Чудово.
- Тааак, розказуй. - Холлі вмостилась на ліжку загнувши ноги під себе.
- Ну що розказувати? Ми з Ліамом почали зустрічатись. - При згадці про хлопця, Нора почала посміхатись.
- Уууу! Я рада за вас! - Холлі підскочила на ноги і підбігла до Нори обійнятися.
- Все, все, досить. Давай краще збиратись, бо не встигнемо на сніданок.
- А так, звичайно.
Дівчата зібрались і пішли на сніданок. За їхнім столиком на них вже чекали Ліам та Х'юго.
- Привіт, а де Міра? - Запитала Нора присівши за столик і взявши як завжди ромашковий чай.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Написала що не прийде. Відколи вона допомагає мамі, тобто медсестрі, її постійно шарпають аби вона допомогла загоїти рану магією. І по кожних дрібницях вона відлучається допомогти. - Відповів Х'юго. - Я вже не радий що вона погодилась, навіть не можемо вдвох побути, бо постійно телефонує медсестра щоб Міра щось допомогла.
- Щоооо? Медсестра твоя мама? - Здивувалась Холлі, яка єдина з їхньої компанії цього не знала.
- Так, тільки Холлі, будь ласка нікому. - Попросив Х'юго.
- Ти що соромишся матері? - Запитала дівчина.
- Скоріше, я не хочу соромити матір. Все, давай забудемо про це. І нікому не кажи.
- Гаразд.
- НІКОМУ.
- Та я зрозуміла.
- Ходімо вже, не хочу запізнюватись на історію. Хочу ще дещо запитати в історика. - Сказала Нора.
