Особлива історія Нори "Вісники Смерті"

Розділ 22 "Смерть наближається. Орібіліси близько"

Нора вибігла на вулицю де вже зібралось чимало народу. Учні налякано перешіптувались і дехто намагався силами погасити цей надпис.

- Навіщо? - Запитав Ліам як тільки підбіг до неї.

-Що? - Перепитала дівчина та одразу зрозуміла до чого він веде, - Ти хочеш сказати, що це я зробила?

- Але ж це так. Крім тебе це більше нікому не потрібно.

- Ні! Зовсім не так! - Дівчина зривалась вже на крик, що привернуло увагу багатьох учнів.

- Нора, але ж всі знають, що ти одержима цими орібілісами, дехто з нас навіть не знає, що це і хто це! - Крикнув хтось з гурту під'єднавшись до розмови.

- Так! - Роздалось в підтримку.

- Я вам кажу це не я! - Заперечувала дівчина.

- Нора заспокойся, потім будемо вирішувати. Зараз всі по своїх кімнатах і спати. Якщо хтось щось бачив чи знає, до мене в кабінет, там обговоримо. - Почувши цей гамір надворі директорка вийшла в халаті з-під якого виднілась піжама.

Наближалась справжня біда і Ліам це зрозумів, бо саме зараз директорка прямувала до свого кабінету ключі від якого досі залишились в нього. Хлопець розумів серйозність ситуації і діяв швидко. Він побіг до себе в кімнату на перший поверх і дістав ключі. Надіючись на свою силу він піднявся на третій поверх де були кімнати вчителів і пройшов крізь стіну в кімнату директорки. Він побачив одяг, з якого виймав ці ключі і поклав їх в кишеню. Вже спускаючись по сходах, Ліам почув розмову директорки з якимось учнем. Хлопець прислухався до розмови та з голосу зрозумів, що то Джонатан — худий та блідий з темними очима, хлопець, який весь час ходив з всезнайкою Лілі.

- Ой, я зовсім забула про ключі. Джонатан, зачекаєш мене, я зайду в свою кімнату і знайду ключі. Напевно забула їх витягнути з кишені кофти. - Жінка звернула увагу на Ліама який спускався. - Ліам, ти хотів щось розказати мені? - Хлопець зрозумівши, що розмови не уникнути думав як викрутитися з ситуації.

- Хотів, але зрозумів, що це взагалі ніяк не пов'язане з цим підпалом і це нічим не допоможе. - Ліам пришвидшив крок аби більше не було питань, про що саме він хотів сказати.

***

Нора сиділа на сходах біля входу в школу і дивилась на текст який вже погасили, але на вигорівшій траві всеодно було видно надпис. Як такий довгий текст можна було підпалити так швидко? Без магії тут точно не обійшлось. Кому спало на думку таке робити? Це тупий розіграш чи це попередження від орібілісів, щоб підготуватись до їх нападу? Вона й не збиралась йти спати. До неї підсів Олівер.