Мій чужий хлопець

Святилище

- Та я кажу вже час саджати!

- Так, Боря, я лучче знаю, - за тиждень їм нічого не буде.

- Як не буде, Оленко? Як не буде?! От як би тобі було: сидіти на табуретці тиждень, коли можна пересісти на диван, га?

- Боря! Ми не про мене і табуретки зараз говоримо, а про помідори!

Зітхнувши, я підійшла до дверей своєї кімнати, щоб відмежуватись від джерела шуму. Суперечки батьків тривали вже декілька днів і, очевидно, не припинятимуться ще тиждень - мама так просто не поступиться. Постійні дебати неабияк дратували і добряче впливали на якість підготовки до ЗНО. За ці кілька днів я зрозуміла, що у мене є два виходи: або спалити ті кляті саджанці, або зробити собі імпровізовані канікули на тиждень. І таки останній варіант хоча б не загрожував стратою на місці. Отож, морально я приготувалась до ледарювання, тремтяча рука потягнулась до найближчої книги на полиці. «Камю. Вибрані твори». Завжди мріяла поринути у філософію екзистенціалізму. Абсурд? Я у ньому живу. Бунт? Дайте лише привід.

Дружок за вікном загавкав. Я проковтнула лише десяток сторінок. Жвавою ходою подвір'я перетинав Алік. На ганку його зустріли мої батьки, які й не думали припиняти обмін думками. Ба більше: вони вирішили втягнути і Аліка. Спершу я спостерігала за ними, мов за героями німого театру - роти відкривались, а звук не йшов. Потім здогадалась непомітно підійти до вікна і відчинити його.

- .. намилився вже - гримнув батько.

Мама осудливо глянула на нього і звернулась вже до Аліка:

- От скажи: твоя мама вже посадила помідори чи каже, що ще рано?

- Єдина у цьому селі, хто боїться заморозків - ти, Оленко. Звичайно, Мирослава вже посадила, - втрутився батько.

- Ну, - Алік почухав потилицю, - взагалі мама першу половину саджанців висадила вчора, а іншу висадить, мабуть, за кілька днів-тиждень - подивиться як поведуть себе перші.

Батьки виглядали розчарованими і лише махнули на Аліка рукою, адже для кожного з них він виявився зрадником.

З кілька секунд почувся делікатний стукіт у двері. А у наступну мить в дверях постав і сам Алік.

- А шо це ти такий нарядний? - єхидно поцікавилась.
І дійсно: сьогодні Алік зрадив своїм адікам з пристойними джинсами з діркою на коліні.