Ціна Кохання або навчи мене жити як ти!

Кокс

Від лиця Крістіана

Як тільки вони зникли з мого полю зору я направився в кальян бар. Я пообіцяв що не буду пити, але розслабить якось потрібно! Зайшовши в кальяну я підійшов до офіціанта і дав йому 100 баксів зі словами (Сам знаєш) підморгнувши йому я зайняв місце в залі.

- Ось! Думаю вам сподобається! (Сказав з посмішкою пацан)

Я сидів на дивані в кінці залу і поволі курив кальян. Тіло наповнилось теплом. Та коли перед очима з'явились бульбашки й різнокольорові хмаринки я зрозумів що влип по повній! Швидко вставши я підійшов до офіціанта

- Чуєш ти що мені мішав?

- Вам не сподобалось?

- Чорт! (Я пішов на вихід) Та як тільки я відкрив двері клубу остаточно втратив над собою контроль, неначе потрапив в нарнію!

- Слоник! (Сказав я максимально милим голосом)

Навколо мене бігали різні тваринки. Я втрачав контроль над собою! Я вже нічого не розумів, окрім того що мені буде повний капець від кікімари!

- Лунтік, пішли зі мною! Мені потрібно найти квіти для кікімори! (Сказав я свому новому пухнастому другу. Подарувати й букет і вона мене пробачить, йой з яким не буває)

Ми з лунтіком йшли дуже довго, через гори через море, поки не дійшов до великого замку. Зайти в середину було не легко! Але що не зробиш! Мені довилось вибити двері, щоб потрапити в середину. Коли я зайшов одразу побачив купу квітів! Ми з моїм пухнастим другом вирішили розділитись і нарвати квітів. Та вже за декілька хвилин навколо все запищало і в зал забіг злий дракон...

Я підхопив Лунтіка і ми вибігли на вулицю через велике вікно. В полі зору опинився поні і я довго не думаючи рвонув до нього! На дворі вже світало, а я мчався в аеропорт!

Від лиця Віки

Літак вже наповнився людьми, а до вильоту залишалось 10 хвилин, але Крістіана так і не було. Вчора він так і не повернувся в готель! Рано на рецепції мені сказали що його теж не бачили. Телефон не відповідав залишалось тільки вірити в те що він нікуди не влип і вже скоро будить тут!

Коли до вильоту залишалось 3 хвилини в кабіну забіг Крістіан! Перше що я помітила так це те що його погляд бу дивним!!! А в році 5 тюльпанів! Я не розуміла що відбувається!

- Крістіан це що?

- Оууу о це так сюрприз! (Сказали мої колеги які стояли поряд)

- Це тобі! (Він протягнув мені квіти) - Я чесно не хотів! Лунтік підтвердить! (Добавив він) Не повірете, але я ще ніколи не була настільки зла і розгублена одночасно! Він що під коксом? Де він його взяв? Та вже в наступну секунду в салон вирвалась поліція і скрутили Кріса! Не зна чому, але мені захотілось встати на його сторону і захистити. Він не контролював себе, нічого не розумів. Він почав розштовхувати їх. В салоні піднялись шум і паніка! Крістіан вдарив поліцейського тому їм довилось прикласти силу, щоб вивести його з літака. Я вперше бачила його таким...

- Хто з вас старший борт провідник? (Запитав поліцейський)

- Я!

- Вам доведеться проїхати з нами! Ваш рейс буде знято!

- Добре! Але що він зробив?

- Розберемось! (Він вийшов з салону що зробила і я)

Я їхала в таксі й хвилювалась за Кріса. А якщо його підставили? Наш рейс перенесли до вияснення обставин. Най гірше що було так я не знала за що затримали Крістіана!