Довго не думаючи...

206 14 0
                                        

Від лиця батька Кріса

В останню секунду літак вирівнявся і з грюкотом торкнувся смуги фюзеляжем. Крило з лівої сторони відірвалось від корпусу і відлетіло в бік. Літак перехилився на праву сторону і на шаленій швидкості мчав по смузі. Всі затримавши дихання спостерігали як літак розлітається на шматки. Та за декілька секунд літак все-таки зупинився. Та всі прекрасно розуміли що це ще не кінець! Най гірше що могло зараз статись так це те що літак загориться. В моїй голову була лише одна думка. Чи живий мій син?

- Аербас 367 ми таки сіли! (Почувся голос Кріса і я з полегшенням видихнув. Він зміг! Мій син врятував людей, вчинив героїчний вчинок! Зараз мені було соромно за себе за недовіру! Я не вірив в нього! А дарма!) На всю диспетчерську пролунали аплодисменти.

Від лиця Віки

Все закінчилось! Я ще досі не вірила в все що щойно відбулось!

- Ти зробив це! (Прошепотіла я)

- Без тебе нічого б не вийшло! (Я заплакала і закрила очі руками)

- Ей ти чого, все закінчилось все добре! (Кріс підійшов до мене і взяв моє обличчя в руки) - Вік твоя віра саме це було так потрібно мені в цей момент, і я страшенно боявся зробити щось не так. Я боявся втратити тебе! Я закохався в тебе моя прінцес! (З посмішкою сказав він, а я довго не думаючи поцілувала його)

За декілька хвилин ми почули звуки серен швидкої допомоги та пожежної. Я вийшла з кабіни пілота і відкривши двері випустила аварійний трап. Як тільки він надувсь ми з Крісом розпочали допомагати людям евакуюватись. Ми вийшли останніми. Перше що я побачила на вулиці це репортерів і багато лікарів. Пожежні облили літак пінкою заради безпеки. Навколо налякані люди з багатьма травмами. Це була най страшніша картина в мому житті.

- Кріс! (Почувся голос батька Крістіана і я повернула олову в бік) Він підійшов до нас і обійняв сина!

- Тату!

- Як ти? Цілий? (Запитав він дивлячись на сина)

- Все добре!

- Крістіан я так злякався за тебе!

- Все добре! Я цілий! Що не скажеш про твій літак! (Сказав Крістіан з сарказмом)

- Забуть про нього!

- Зроби, будь ласка дещо для мене! Дізнайся як пасажири? І чи є жертви! (Попросив Кріс у батька)

- Добре!

- Чудово! Тоді ми з Вікою поїдемо до дому!

- Давай тебе огляне лікар! (Сказав з турботою батько Кріса)

- Не варто! Мені просто потрібно відпочити! Зі мною все добре! (Сказав він і взявши мене за руку повів до автівки яка очікувала нас не далеко від літака)

Ціна Кохання або навчи мене жити як ти!Where stories live. Discover now