Ціна Кохання або навчи мене жити як ти!

Я вірю в тебе

Довго думати не довилось! Ми втратили ще один двигун і тепер кожна секунда була на вагу золота! Слова Віки надали мені не аби якої віри в себе! Одна її фраза "Ти зможеш" було достатньо щоб я сів за штурвал головного пілота!

- Що ви робите? (Запитав налякано стажор)

- Я рятую 367 людей які хочуть до дому! (Відповів я одягнувши навушники)

- Аербас 367 говорить диспетчер! Для вас підготовлено 2 смугу у старому аеропорту! (Почувся голос з динаміка)

- Говорить Крістіан Камплані! В нас втрата палива! Прилад не працюють тому будимо сідати в сліпу! Ми будимо сідати в головному аеропорту!

- Сер, але ви не зможете...

- Обговоримо це після м'якого приземлення! (Сказав я перебивши його і відключив систему зв'язку)

Від лиця тата Крістіана

- Сер там ваш син!(Сказав налякано диспетчер)

- Що? (Я нажав на кнопку зв'язку, але літак був відсутній на лінії)

- Він вимкнув зв'язок сер!

- Що він тобі сказав?

- Він сказав що в них відмовили прилади та сідати вони будуть в сліпу! А ще в них всього один двигун! Сер він не посадить його! Це на межі нереального.

- Літак пішов на зниження! (Сказав інший диспетчер)

- Робіть як він сказав! Заберіть всі літаки зі смуг! І підготуйте швидку і пожежну! Він сяде! (Сказав впевнено я)

Від лиця Крістіана

Я вперше у свому житті відчув страх. В голову лізли різні варіанти нашого не вдалого приземлення, але я старавсь відігнати їх.

- Юра вийди на хвилинку! (Сказав я)

- Але за правилами...

- Вийди! (Трішки голосніше сказав я і він вийшов)

- Вік мені страшно!

- Кріс, все буде добре! Ти зможеш! Я вірю в тебе! (Сказала вона поклавши руки мені на плечі)

- Доті закрий двері та сядь на місце другого пілота! Мені потрібно щоб ти була поряд!

- А Юра?

- Забуть про нього! Він будить тільки заважати! (Вікторія зачинила двері з середини та сіла в крісло пілота пристигнувши ремні безпеки)

Від лиця Віки

Я спостерігала за Крісом сидячи поряд. Він був зосередженим, стискаючи руки на штурвалі він дивився в даль як ніби обдумував щось.

- Щось не так? (Запитала я)

- В нас швидкість занадто висока! Закрилки не працюють і відстань до аеропорту занадто мала! Ми не встигнемо погасити швидкість! (Сказав він перевівши погляд на мене) - Шасі не відкриються!

- І що тепер?

- Будимо йти боком! (Сказав він натискаючи щось на панелі)

- Як це? (Здивувалась я)

- Ти чула щось про трюк "скользящие крило"?

- Так, звісно! Але при чому тут це?

- За рахунок нього я зможу збавити швидкість! А в останню секунду вирівняти літак і сісти на фюзеляж!

- Кріс, але наш літак не пристосований для цього! Крило не витримає!

- Іншого виходу немає! (Сказав він і пішов на зниження)

Привітик)                                                                                                                                                                               Як вам нова глава? Як думаєте віра Віки допоможить Крістіану?