Ціна Кохання або навчи мене жити як ти!

Налагодити контакт?

- А ти як думаєш? Звісно що ні! (Сказала я зімкнувши руки на грудях)

- Не злись! Присядь! (Сказав він мене показавши рукою на крісло навпроти нього) Я зауважила що на столику стоїть два фужери та шампанське.

- Я на роботі!

- Сьогодні ти працюєш на мене! А я хочу що б ти сіла! Не обов'язково пити! (Сказав він як ніби прочитав мої думки) Добре оболтус нехай! Цього разу послухаю тебе! Подумала я! І присіла. Я зловила його погляд.

- Розкажи як ти стала стюардесою! (Сказав він голосом наповненим цікавості. Це здивувало мене)

- А хіба ти не хотів поговорити зі мною про твоє повернення!

- Хотів! Але не зараз!

- Що ж, добре! Почнемо з того що мої батьки колись працювали в авіації. Тато був воєнним люотьчиком, а мама диспетчером. З самого дитинства я могла годинами дивитись на небо та уявляти як я личу в небі на величезному літаку. Безкрайнє небо! Саме про нього я мріяла! Коли я була мала моя кімната була переповнена плакатами та статуетками літаків. Я вивчала все! Починаючи від шасі закінчуючи закрилками! З 9 років я знала будову літака. Цікавилась абсолютно всім! Але стати пілотом мені так і не вийшло! Стереотипи що дівчатам немає місця за штурвалом! Але я не здалась! Я стала стюардесою! Я була найкращою ученицею університету авіації й мене дуже скоро помітили! Ну а дальше ти знаєш! (Розповідала з захопленням я, а він важно слухав) - А що ти скажеш про себе? Я сумніваюсь, що ти вчився на стюарда!

Від лиця Крістіана

Я уважно слухав її та розумів що обрав правильно тактику! Мені потрібно здружитись з нею тоді все піде так як я захочу! Її історія здивувала мене! Вона чимось схожа на мою!

- А що ти скажеш про себе? Я сумніваюсь що ти вчився на стюарда! (Запитала вона з посмішкою)

- Хм, саме так! Все почалось з років п'яти! Коли хлопці грали машинками у дворі, я колекціонував модельки літаків. Обожнював ними гратись! А з часом до мене прийшла думка, а незабаром і бажання колись зайти в кабіну літака і сівши за штурвал підняти літак в небо. Пройшов час. Мій батько відкрив свою авіякомпанію коли мені було 9! Це був як ніби знак для мене! Я почав активно вивчати літаки! Різні техніки, будову, правила! І все в цьому роді.Мій батько підтримав мою ідею з поступленням в університет авіації оскільки сподівався що це відволіче мене від клубів. Та я знаходив час на все (Засміявся я) - Не знаю що тоді повпливало, татині кошти та зв'язки чи все-таки мої знання, але я поступив. Я вкладав всього себе в це. Мабуть, ти не повіриш. Але я реально старавсь! Я готувався до екзаменів днями й ночами! І кожен раз здавав їх на найкращу оцінку. Та коли я гордився цим татові зі словами що колись стану пілотом, він сміявся і говорив що знає який я бовдур і мене вже давним-давно вигнали звідти якби не знали чий я син! Він не вірив в мене! Але я не здавався! Я пам'ятаю як практично кожну ніч прокрадався на тати завод з літаками. Там стояв симулятор деяких літаків. І я тренувався на них. Потім з часом, я почав потайки літати на власному літаку заздалегідь домовившись з пілотом що б той не розказав батькові! Пілоти допомагали мені в практиці! Навчали мене того що я не міг. взяти з книг! В кінці 4 курсу ми проходили атестацію на літаках. І я закінчив з відзнакою, я був най кращим! Але як бачиш тато відправив мене працювати стюардом! (Сказав я трішки пригніченим голосом)

- Не думала що все так! (Сказала Вікторія захопливим голосом від моєї розповіді)

Табло ременя безпеки засвітлось, а з динаміків почувся голос пілота про те що ми йдемо на зниження. Сподіваюсь що мені вдалось налагодити контакт!