Крістіан - Розбещений хлопець. Син власника авіакомпанії. Він отримає все що тільки забажає. Дорогі іномарки, тусовки, подорожі. Він у всьому бачить позитив. Веселий та енергійний.
Вікторія - Мила дівчина яка закохана в небо. Вона працює борт прові...
- Емм привіт! А ти хто? (Запитав він здивовано дивлячись на мене) - А де Віка?
- Моя дівчина зараз спить! (Вирвалось в мене)
- Вона не говорила що в неї є хлопець!
- Навіщо ти прийшов?
- Віка забула клач в мене в машині ти тільки не подумай що...
- Не подумаю! Я знаю кожен крок Віки тому не хвилююсь за неї!
- Вона відчитується перед тобою? Це не схоже на неї! (З посмішкою сказав він)
-Ні! Не відчитується! Це робить моя охорона!
- Охорона? І хто ти? (здивувався він)
- Я власник авія компанії якою ти вчора літав! Запам'ятай будь ласка одне! Вікторія моя! Якщо не хочеш проблем давай їй спокій! (У відповідь він лише усміхнувсья, а я не впізнавав себе тому що частково хотів, щоб це було правдою)
- Тобі не варто хвилюватись! Ми лише друзі! І я розумію тебе! Вікторія чудова дівчина!
- Я знаю!
- Ну що ж! Тримай (Він протягнув мені клач) - Передавай їй привіт!
- Обов'язково! (Сказав я закриваючи двері) І що це було? Що це було Крістіан? Запитував я сам в себе. Дівчина? Серйозно!?
- Ну як? (Запитала Віка заходячи в кухню)
- Все готово! Можеш перевірити!
- Повірю тобі на слово! Сідай зараз зроблю чай! (І тут в мене зародилась божевільна ідея)
- Вік, а давай сходимо в кіно?
- В кіно?
- Ага, дружній похід!
- Дружні? (Усміхнулась вона) - Добре, коли?
- Сьогодні! За годину можемо виїхати!
Від лиця Віки
- Я не встигну зібратись!
- Встигнеш! Якщо не будиш тратити ні хвилини! Йди збиратись!
- Добре (Сказала не думаючи я) - Дай мені 5 хвилин!
Заходжу в кімнату і відкриваю шафу. Довго не думаючи дістаю джинси та улюблену кофту. Чорні кети й в принципі все. Зав'язала високий хвіст.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
За декілька хвилин ми спустились вниз. На дворі стояло авто Кріса і його охорони, все як завжди.
- Сідай! (Сказав він відкривши мені передню дверку)
Як тільки я потрапила в салон одразу пристебнула ремінь безпеки. А Кріс засміявся.
- Боїшся?
- Ні, вирішила перестрахуватись!
- Ясно! (Сказав с посмішкою він і на диво поволі натиснув на гас)
