Крістіан - Розбещений хлопець. Син власника авіакомпанії. Він отримає все що тільки забажає. Дорогі іномарки, тусовки, подорожі. Він у всьому бачить позитив. Веселий та енергійний.
Вікторія - Мила дівчина яка закохана в небо. Вона працює борт прові...
Як тільки ми сіли водій завів автівку і рушив з місця.
- Їдь до дому!
- Так, сер! (Всю дорогу ми їхали в повній тиші) В кожного з нас було багато питані. Але ми обрали мовчання. Знаєте деколи воно говорить більше ніж любі розповіді. Вікторія лягла мені на плече, а я взяв її за руку. Я досі не вірю в те що сталось сьогодні. Звичайний рейс переверну моє життя назавжди. Кікімара над якою я знущався, жартував і псував її репутацію, покохав. Моя прінцес! Моя дівчинка!
Як тільки ми заїхали на підземну стоянку вийшли з автівки. В повній тиші ми зайшли в ліфт і я натиснув кнопку 25 поверху. Двері ліфту зачинились і між нами повисло не звичне відчуття. Я подивився на Віку яка стояла навпроти мене опустивши голову.
- Вік.... (Наші погляди зустрілись і секунди було вдосталь щоб іскра між нами розгорілась в полум'я) Я притягнув її до себе і поцілував. Ловлю її погляд і остаточно втрачаю контроль. Я як ніби зірвався з ланцюга. Мої поцілунки опустились на її шию. Це вперше була не хвилина слабість! Це були палкі почуття між нами...
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Від лиця Віки
Я спостерігала за сходом сонця через панорамне вікно кімнати Крістіана. Сьогодні мій ранок вперше розпочався не з соматохи, а з теплих обіймів. Я підняла погляд на хлопця який ще солодко спав. Зараз я відчувала себе на свому місці. Вчора я зрозуміла що покохала цього оболтуса. І ні капельки не шкодую! Вчора всі мої думки про його розбещеним і безвідповідальність розвіялись на завжди!
Від лиця Крістіана
Розплющивши очі помічаю що на ліжку нікого немає. Невже пішла? Подумав я і вставши з ліжка одягнув джинси вийшов з кімнати. Я підійшов з посмішкою до барної стінки й спершись дивився на Віку в моїй сорочці. Вона готувала щось біля плити. За цю картину можна багато віддати!
Я підійшов до неї зі спини...
- Доброго ранку! (Прошепотів)
- Ти мене налякав! (Сказала вона не обертаючись) - Я готую сирники! Сідай! (Та замість того щоб піти за стіл я обернув її до себе і поцілував) Її руки розмістились на моїй шиї. Вона така маленька, вперта, мила і мая! Кожна хвилина проведена з нею перевертала моє життя знову і знову!
