Ціна Кохання або навчи мене жити як ти!

Пападос

Від лиця Крістіана

Прокинувшись я помітив що знаходжусь в дільниці. Сидячи в камері я розумів що нічого не пам'ятаю! Голова дико боліла, останній спогад з моєї голови так це де я сиджу в кальян-барі та потім....Чорт! Той придурок намішав мені щось! Але я і сам не краще зовсім забув де знаходжусь! І раптом мене неначе вдарило током, Вікторія! Все було як в тумані, але я чітко пам'ятаю що її обличчя я бачив перед відключкою. Як згадаю цей холодний погляд наповнений розчаруванням аж тошно робиться від самого себе!


Раптом до камери підійшов поліцейський.

- Крістіан Камплані, на вихід!

Я вийшов з приміщення і мене провели по довгому коридору поки ми не дійшли до дверей!

- Вас там очікують! (Я народностях зайшов в середину, Віка приїхала за мною, можливо вона все-таки пробачила мені?)

- Крістіан! Давно не бачились! (Чорт! Подумав я коли побачив батька)

- Тато?

- А ти очікував побачити когось іншого? Досить, я підірвався сюди скасувавши свої зустрічі!

- Хоч щось ти зробив для мене!

- А знаєш, тебе неможливо змінити! (Він кинув мені картки й ключі від автівки) - Нехай все залишиться так як є, з тебе не можливо зробити людину! Ти був і залишишся залежним від мене! Поїхали! (Сказав він досить образливі слова)

- Ні! (Сказав гордо я)

- Що?

- Де Вікторія? Я повернусь і продовжу працювати стюардом!

- Не сміши мене! Яповернув тобі все що забрав, в тебе є можливість знову робити все що завгодно, а ти хочеш повернутись?

- Так! Мені подобається небо!

- Небо? (Засміявся він) - Можливо ти мав на увазі Вікторію?

- Ні, я реально хочу повернутись!

- Гаразд! Але при одній умові!

- Якій?

- Якщо Віка сама прийде до мене! Я хочу, щоб ти навчився виправляти те що зламав!

- Тю! Запросто!

- Але вона повинна зробити це зі своєї ініціативи! А не через твої приколи! Не дави на неї!

Тиждень поспіль

Від лиця Віки

Сьогодні на вулиці була чудова погода. Прокинувшись я пішла в душ і вже за декілька хвилин пила какао і читала графік польоту. Спочатку Лондон, Варшава і нарешті Київ. Ну а потім 3 вихідних. Зібравши валізу я поїхала в аеропорт.

Дальше все як завжди. Довга перевірка й ось я в салоні літака. коли літак наповнився пасажирами я провела інструктаж з правил безпеки.

- Доброго дня, мене звати Олексій Дмитрович я головний пілот цього літака! Від лиця нашої компанії радий вітати вас на нашому боїнгу Аербас 386. Сьогоднішній наш політ буде відбуватись по маршруту Київ-Лондон. Температура повітря близько 25 градусів тепла. Приємного польоту! (Пролунала з динаміків давно знайома фраза!) Сівши в крісло борт провідника я пристебнулась і як завжди приготувалась насолоджуватись моментом.