Повернувшись в місто після отриманої травми на лінії фронту, Мін Юнґі влаштовується на тиху роботу в майстерні відомого лялькаря. Там він знаходить скаліченого зламаного лялькового юнака. Юнґі вирішує реставрувати та відремонтувати знахідку, навіть...
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Флешбек. Наступні розділи надовго... А легенда виникла в моїх голові, коли я випила надтобагато знеболюючого.
І звісно ж:
ÆSTRAL – Before The Storm (ft. CoMa)
– За легендою, якщо кинути в цю криницю монетку та загадати бажання, воно обов'язково здійсниться.
– Чому? – спитав один із учнів.
– Колись давно, коли ще навіть ваших батьків не було на світі, тут загинуло божество.
– А як звали це божество? – знову перебив той самий хлопчик.
– Вогняним Лотосом.
– Що за таке ім'я? Це демон.
Найвищий з учнів штовхнув балакучого хлопчика, той упав на землю, забруднивши руки в грязюці. Маленькі долоні обпалило жаром, свіжі ранки здавалися зовсім несуттєвими, але шкіра була здерта. Хлопчик глянув на свої руки, подумки порахувавши від одного до трьох.
Три.
І з-під блідих сухих ран почала сочитися кров. Її було так багато, що збоку це мало такий вигляд, наче хлопчик зачерпнув кров долонями прямо з тазика. Між високих осінніх дерев і сосен з пишними верхівками загубився тихий дитячий схлип.
Незважаючи на ще одне запитання й бійку, вчитель мовив далі:
– Вогняний дух розгулював полями та лісами, спалюючи все на своєму шляху. Але одного разу на його шляху з'явився хлопчик. Цього малюка звали Лотосом, він був ваших років, – чоловік тицьнув пальцем на учнів. – Він попросив, щоб Вогняний дух не вбивав його. Хлопчик навіть наважився попросити духа, щоб той зупинився й вибачився перед народом, що жив на цих землях. Вогняний не бажав слухатися, він обійшов хлопчика та пішов своєю дорогий, продовжуючи підпалювати дерева та все живе на своєму шляху.
