24. T.

120 23 0
                                    


Флешбек напочатку.

PVRIS – Walk Alone

Illenium – That's Why


– Будеш тут на самоті трохи часу.

– Ти дав Юнґі два тижні. Вже тиждень минув. Ти їдеш? – Сокджин видихнув, потягнувшись у кріслі.

– Так. Я повернуся вчасно, не хвилюйся, і приїжджатиму вечорами. Вимкни світло, Джине, – втомлено мовив Намджун. – Більше не вмикай.

– Вибач, – він п'яно грав з маленьким світильником – то вмикав, то вимикав, забуваючи про головний біль Джуна.

Подумавши про те, що той, кого він шукав, за цей час так і не з'явився біля Юнґі, Намджун відчував, що в нього закінчується терпець. План провалювався.

Сокджин не помітив, як сам напився, спокусившись відкритою пляшкою надто міцного вина, що стояла на підвіконні в кімнаті Намджуна.

Не минуло й години, як чоловік сам спробував вивести його з кімнати:

– Джине, ти дуже хвилюєшся. Просто йди спати, відпочинь. Я ж про все подбаю.

– Просто будь з ним пом'якше, не погрожуй йому.

– Все закінчиться тим, що нам доведеться поритися в нього вдома трохи краще, знайти та забрати ляльку.

Сокджин видихнув, навіть цього вистачило, щоб голова запаморочилася, похитнувши все тіло. Хлопець кивнув, зібравшись вийти з кімнати, але щойно він підвівся з крісла, то незчувся, як вино вдарило в голову, а руки потягли за дверну ручку трохи пізніше, ніж треба було.

– Що це було? – Намджун підвів голову, глянувши, як Джин відскочив від дверей.

– Нічого, – той засміявся з себе, фиркнувши. – Я відчинив двері...

– Ти що, вдарив себе дверима? – Намджун засміявся, підвівшись з місця, і геть-чисто забув про мігрень.

Він звик, що коли Сокджин пив, то далі ходив, притримуючи стіни маєтку, але такого ще не ставалося.

– Ні, – Сокджин продовжував веселитися, намагаючись відмахнутися від чоловіка.

– Ти вдарив себе дверима по обличчю? – Джун дивився на маленьку вертикальну ранку на щоці хлопця від одвірки дверей. – Моє ти горе, – його голос став тихим, жаліючим і зі сміхом, який важко було стримувати. – Ти серйозно? Буде синець, треба щось холодне.

DMoB | Dollhouse made of blood (UA)Where stories live. Discover now