DMoB | Dollhouse made of blood (UA)

28. I.

Always Never – Worst

– Він говорив мало, – почав Чімін, опустивши погляд. – Він сказав, що йому шкода, що так склалося. Намджуну я сказав те саме.

Юнґі притулився губами до чола хлопця. Нарешті стало легше, Чімін зміг заспокоїтися.

– Не образив тебе?

Зараз, пізньої ночі, лежачи поруч і опустивши голову на груди Юнґі, Чімін відчув себе краще. Він міг зрозуміти, чому від одного погляду на Хосока його думки стали такими заплутаними, і був дуже радий, що все ж міг це контролювати. Все ж те, що Хосок створював його з надією залишити для себе, відчувалося. Слова Хосока пояснили це жахливе почуття.

– Ні, – Чімін мотнув головою. – Але він знає щось ще... І натякнув, що це буде тільки між мною та ним... Напевно, пізніше розповість.

– Ясна річ, що він знає набагато більше, а може, взагалі дуже красиво бреше.

Було страшно розповісти Юнґі фразу Хосока про те, що, якщо не захоче відпустити, то загине. Соромно було розповісти про те, як визвірився на Хосока за те, що той створив його для збочень.

Чімін потерся кінчиком носа об ніс Юнґі, прошепотівши:

– Зі мною все добре. Нічого страшного не сталося. Просто будемо з ним хитрішими, я не підведу тебе.

– Думаєш, я хочу, ризикуючи тобою, хитрувати з ним?

– Я трохи помилився, адже вилаявся на нього за те, що сталося... Наступного разу я буду розумнішим.

Чімін і так морально готувався до того, що Намджун зробить все заради Сокджина, пожертвує чужою лялькою, якщо доведеться, не поворохнувши бровою, і слова Хосока зробили цей неясний епізод із кошмарів надто реальним.

Не впадати в ілюзію.

Коли Юнґі заснув, то Чімін дуже тихо та акуратно вибрався з його обіймів, але чоловік все ж відчув, що той йде, і отямився.

– Ти куди?

– Хочу набридати Сокджину або Техьону. Не треба мене проводжати, я сам, не хвилюйся. Спи.

Юнґі кивнув головою, а Чімін, усміхнувшись, тихо зачинив за собою двері. Він знову був у шкарпетках, а не в капцях, і знову ходив будинком тихо-тихо, щоб нікому не заважати. Сховавши руки до кінчиків пальців у довгих рукавах сорочки чоловіка, сподівався, що хоча б хтось є на кухні. Там сиділи кілька найманців, які якраз повернулися з вечірнього тренування. Напевно, Намджун був не в настрої і ганяв їх за будинком, аби не думати про роботу. Ті тихо перешіптувалися, але Чімін чудово все чув. Вони робили ставки. Хлопець зацікавився, сховавшись за дверима, щоби трохи послухати, про що суперечка. І тільки-но прозвучало слово «наложник», а на стіл посипалися монети, як Чімін зрозумів, що цей поганий день надто затягнувся. Він трохи послухав, як ті обговорюють Сокджина, а потім Чонґука, в кімнаті якого раптом оселився Техьон. Не витримавши, він зробив крок, зайшовши на кухню. Ті остовпіли, здивовано дивлячись на ляльку.