DMoB | Dollhouse made of blood (UA)

08. Pt.1 S.

Lucky Luke – Sümmer Löve

Невеличкий флешбек.

Спостерігаючи за тим, як труна покривалася холодною грязюкою й черв'яками, что тхнуть мокрою землею, Техьон стиснув у руці декілька цукерок і скупий букет. Він озирнувся на батьків, не помічаючи істерику матері, зате чітко запам'ятовуючи холодне обличчя батька, і чоловіку, здається, було байдуже на те, що відбувається.

Хлопець вже майже оговтався після того, як важко для його здоров'я минула вечірка в маєтку сім'ї Ісін. Того вечора опіум відчутно похитнув кров'яний тиск, але віднедавна серце нарешті більше не боліло, Техьон більше не задихався вечорами від різких спалахів болю в грудях та мігрені, що давила на мізки. Єдине, що залишилося з того вечора, то це пачка дешевого тютюну, що тепер лежала в кімнаті в шкатулці з прикрасами.

Техьон раптом закашлявся – серце знову раптово й боляче гупнуло в грудях. Його старшого брата закопували глибоко під землю, а він думав про ту пачку тютюну й свою знову розквітлу мігрень.

Який сором.

Мати була впевпевна, що її старший син помер від інфаркту. Батько та Техьон знали, що він знову щось прийняв, запив алкоголем і заснув. Вони переглядалися, наче хтось комусь щось винен. Техьон знав напевне, що його чекає після цього похорону, але морально готовий він не був.

Зі старшим братом він мало контактував. Іноді той приїжджав і дарував йому подарунки з Японії, тоді тет-а-тет він розповідав Техьону про те, як йому ламає кістки, як йому потрібні ліки, таблетки, сигарети – що завгодно. Саме він навчив Техьона курити опій. Він був останнім сином.

Останнім рідним сином.

Усі діти цієї родини встигали закривати над собою кришку домовини до тридцятиліття.

Залишився лише Техьон – підібране цуценя.

І на кожному похороні Техьон думав, що все, з сьогоднішнього дня буде поводити себе так, як годиться... Так, як вимагає нерідна заможна сім'я.

Шостий син сімейства Кім був похований у дощовий холодний день наприкінці весни.

Ледве пересуваючи ноги, Техьон шкандибав за батьками в декількох кроках позаду. Мати нарешті заспокоїлася, хотіла обійняти хлопця, проте батько одним своїм поглядом забороняв їй це зробити.