Dennis – Duality
Все-таки набравши номер людини, яку він встиг зненавидіти до болю в кістках, лялькар довго чекав, коли на тому кінці знімуть слухавку. Відповіла дівчина з милим тонким голосом, сказала, що Кім Намджун не може відповісти, а вона передасть повідомлення. Назвавши лише своє ім'я та вибачившись за невчасний дзвінок, Юнґі повісив слухавку.
Він не міг поговорити з наставником про це, бо знав, що той скаже. Він не мав друзів, які б підказали вихід із ситуації і відкрили б очі на те, що Юнґі переставав розуміти. Він не мав близьких, які дали б йому пачку грошей і, поцілувавши в щіку, відправили б якомога далі з цього міста.
Насправді не було нікого, хто розділив би з ним це безумство та побачив би Чіміна таким, яким його бачить Юнґі.
Не минуло й п'ятнадцяти хвилин, як його телефон задзвонив. Сигарета тліла між тремтячих пальців, у роті було так гірко та в'язко, що він ледве міг поворухнути язиком.
– Ти телефонував.
– Так, – Юнґі задумався, від чого випадково загасив сигарету об стіл.
– Так і знав, що сьогодні тебе почую. Щось вирішив щодо моєї пропозиції? Чи все-таки думаєш, що я збоченець і це все тобі не до снаги?
– Я лише хотів запитати, чи Ви задоволені тією лялькою, що придбали в мого наставника?
– М-м, ні, – голос Намджуна стало гірше чути, наче він взяв телефонну слухавку далі від обличчя.
Юнґі десятки разів чув щось таке, коли спочатку голос людини виразний, а потім настає невелика павза, а потім кілька шерехів – і річ була не в якості зв'язку. Зазвичай він спілкувався з клієнтами, а ті кликали дружин чи дітей, щоб вони теж послухали, що скаже лялькар про ляльки. Тоді з'являлася ця павза й звук ставав гіршим. Коли хтось ще підходив до співрозмовника.
Коли біля однієї телефонної слухавки сиділо двоє людей. І ті обов'язково притулялися головами, щоб чути, про що йдеться на тому кінці лінії.
– Просто в мене склалося враження, що Вам так потрібна лялька людського зросту, що Ви скоро й до мене додому прийдете, щоб і далі просити про послугу, – Юнґі вирішив не тягнути.
Він мав це сказати, мав почути відповідь саме на ці слова. Якщо те, що сталося ввечері, кинув не Намджун, можна просто закінчити розмову.
ВИ ЧИТАЄТЕ
DMoB | Dollhouse made of blood (UA)
FanfictionПовернувшись в місто після отриманої травми на лінії фронту, Мін Юнґі влаштовується на тиху роботу в майстерні відомого лялькаря. Там він знаходить скаліченого зламаного лялькового юнака. Юнґі вирішує реставрувати та відремонтувати знахідку, навіть...
