AVAION – Pieces
На мить Чімін ніби прийшов до тями, широко розплющивши очі й підвівши голову, але після послабшав, нахилившись до холодної вологої після дощів землі. Алоїс обернувся, почувши, як той проскиглив, і підвів його на ноги, схопивши під лікті.
– Кошеня, як думаєш, Юнґі живий? Скучив за ним?
Чімін все не міг вибратися з того болю, що огортав тіло, як би Хосок не намагався це виправити, але однаково не виходило. Справа була в ключі, який порушив механізм, а часу було так мало. Справа була в тому, що Чіміну не давали й години відпочити, продовжуючи будити й будити, ніяк не могли награтися. Справа була в тому, що його постійно штовхали та били, чекаючи, коли той заскиглить. Причин було так багато, що Хосок ледь не збожеволів, розуміючи, який сильний цей хлопчик... На противагу від нього самого. Поки Алоїс обіцяв убити всіх, якщо лялька раптом не прокинеться, нехай і сам був винен у тому, що ляльковий ледве тримався на ногах, то Хосок стирав пальці в кров, намагаючись зробити так, щоб Чімін почувався трохи краще й був при тямі. А після людей Алоїса вистачало лише кілька разів смикнути чи штовхнути Чіміна, як той знову ледве не падав.
– Іди, знайди його, – чоловік підштовхнув лялькового, щоб той ішов уперед. – Втікай. Тікай від мене. Йди додому.
Це було давно зруйноване місто, спорожнілі будинки якого вбрали в себе лише пил і відлуння смерті. Великі широкі поля на манівці міста, що потонули у вечірній сірості, нагадували Сокджину, який сидів біля Техьона й Ґука, про те, де він жив два роки тому й як складно було вижити в такій глушині.
Варто лише раз легенько штовхнути Чіміна, як той зробив крок уперед з такою впевненістю, ніби пройде вздовж лісів і боліт, аби повернутися додому, але сил вистачило лише на те, щоб босими ногами пройти зовсім небагато, впавши вздовж тонкої стежки.
– Як накрутна лялька, – Алоїс посміхнувся, а потім обернувся до хлопців, що сиділи вздовж зруйнованої стіни давно занедбаного будинку. – Втомилися?
Ніхто з них не розумів. Задихаючись від болю, Сокджин, який ще був при тямі, міг лише дивитись на те, як Чімін намагався встати.
Голка.
Чіміну здавалося, що він знає щось важливе, щось таке важливе. Щось, що розповідав йому Юнґі. Але так важко було згадати.

ВИ ЧИТАЄТЕ
DMoB | Dollhouse made of blood (UA)
FanfictionПовернувшись в місто після отриманої травми на лінії фронту, Мін Юнґі влаштовується на тиху роботу в майстерні відомого лялькаря. Там він знаходить скаліченого зламаного лялькового юнака. Юнґі вирішує реставрувати та відремонтувати знахідку, навіть...