DMoB | Dollhouse made of blood (UA)

Про числа та від авторки

Про числа

13 – безкорисливе кохання.

13 – належить Чиміну. Число, коли Чимін прокинувся в квартирі Юнґі.

13 – належить Юнґі. Його пістолет Aloys з індексом «13».

14 – стриманість та відповідальність.

14 – належить Сокджину. Його порядковий номер у списку до Японії.

15 – розквіт творчості та розпал війни.

15 – належить Чиміну. П'ятнадцять хвилин йому потрібно, щоб отямитися від сну.

15 – належить Хосоку. П'ятнадцять років брехні, що спустошили його.

16 – активна боротьба.

16 – належить Намджуну. У шістнадцять років він, сам того не підозрюючи, почав належати лише Сокджину.

17 – віра в себе, вказівки долі.

17 – належить Чонґуку та Техьону. Номер їхньої нової затишної квартири.

-----------------

Від авторки

Написання історії почалося імпульсивно, не планувався ні сюжет, ні така кількість персонажів, ні кінцівка. Але з кожною сторінкою вони ставали живішими, наче самі писали себе, і інколи мені здавалося, що я нічого не контролюю. Понад рік створення роману прожитий наче чужими життями – їхніми.

Наприкінці написання історії, розуміючи, що скоро станеться з моєю країною, я намагалася завершити роман якнайшвидше, але нині, перечитуючи, я помічаю те, що не помічала раніше.

Дякую кожному за підтримку!

(спойлери, якщо роман ще не прочитано):

Жоден з них не ідеальний

Те, що ви могли не помічати, якщо читали цю історію раніше, ще в процесі її публікації (насправді, я сама не помічала цього всього дотепер). Важливо: на тлі історії війна, однією із загарбницьких сторін якої є комуністична Китайська Народна Республіка.

Техьон та Ґук. Обидва по-своєму хитрі та нахабні. Жоден не захотів йти в армію, щоб захищати свою країну, обравши шлях виживання у вирі махінацій, фальшивих документів, відкатів владі та заробітку грошей на контрабанді з країни-ворога. Техьон, навіть в компанії заможних друзів, що вживали китайський опій, не гидував хвалитися придбаними в Китаї опіумними люльками, та й подорожував туди, водночас як Ґук намагався вирости до рівня створення аукціонів з контрабандними китайськими музейними дрібничками. І лише наслідки їхньої діяльності, коли їх знайшли чужі вороги, змусили закинути справи та почати нове життя в новому місті поруч з друзями. Чи засвоїли вони урок щодо загарбницької політики ворога та жорстокості чужоземних правлячих людей? Так, але лише тоді, коли відчули біль на власних шкурах.

Юнґі та Чімін. Юнґі був поранений, захищаючи свою країну. Його історія почалася в зруйнованому місті, де він вижив, випадково прикрившись чужим тілом. В цьому місті згодом його прикриє собою Чімін. Зруйноване місто напочатку подарувало йому біле кошення, а наприкінці відібрало Чіміна. І найбільші помилки Юнґі – мовчання та іґнорування власних почуттів. Поки Чімін хотів відчути якомога більше, покохати чимдуж, то егоїстично втягував Юнґі в неприємності, хоч і знав, що для них не існує хорошої кінцівки. Забути про минуле так просто неможливо. Неможливо змовчати, відріктися від нього та прикинутися, що все гаразд, поки старі помилки не виправлено. Де би ти не був, але доки той пістолет лежить захований в домі, то зруйноване місто поверне тебе до себе, і якщо той чужий хлопчик замкнений під твоїми замками, то за ним обов'язково прийдуть.

Хосок. Найбільша помилка Хосока – здатися та працювати на людину, що підтримує ворожий режим. Створювати зброю як в вигляді Чіміна, так і в вигляді пістолетів і куль.

Намджун та Сокджин. Один надто самовпевнений, який звик, що кожен зобов'язаний у нього закохатися, варто лиш проявити увагу, а інший надто скутий, не довіряв власним почуттям, не довіряв собі та не приймав допомогу належним чином. Суворе виховання, де повно грошей та влади, що обернулося безкарністю та розбещеністю, проти суворого виховання, де фальшиві цінності та брехня обернулися замкнутістю та страхом.