Сходження безсмертного

Розділ 5: Реванш

Побіля стрімкої річки роздавався характерний стукіт заліза. Лі Мейці стояла по ступні на слизькому камінні посеред води та відточувала мистецтво меча на самоті. Зважаючи, що територія заклиначок розмежовується з чоловічою частиною, вона зовсім не хвилювалася, навіть перебуваючи в одних нижніх одежах.

– Тільки подивиться, – долинув насмішкуватий голос, що змусив її призупинити рухи та обернутися. – Це ж Лі Мейці.

З-за дерева вийшли три тендітні постаті, однак тільки обличчя Сю Юсі Лі Мейці впізнала.

Смарагдова тканина бойового ханьфу чітко окреслювала дівочі фігури, підкреслюючи невидиму оку міць та силу. Заклиначі з Лісових троп відзначалися з-поміж інших однією своєю унікальною рисою – у кожного до довгого волосся кріпилася стрічка зв'язана косицею, що лежала окремою деталлю на плечі.

Сю Юсі повсякчас перебирала дану деталь пальчиками та дивилася на нижні одежі Лі Мейці скрізь чорні вії. Уся її невелика постать випромінювала зухвалість та презирство, нібито намагалася безмовно кинути виклик на двобій та відігратися за минулий раз. Однак Лі Мейці лише обвела заклиначок поглядом та перемістилася на суху землю.

– Хіба в тебе немає друзів, що ти тренуєшся сама? – з показовою скорботою спитала Сю Юсі, опустивши іншу руку, не зайняту смарагдовою косицею, на піхви меча. – Ти так вихвалялася своїм... – вона нахмурилася та клацнула пальцями, просячи у своїх супутниць допомоги.

– Дзінь Сяоданєм, – промовила неголосно одна з них їй у вухо.

– ...Своїм Дзінь Сяоданєм, – продовжила Сю Юсі, нібито й не було заминки. – Який він здібний, що такий талант, як в нього, не знайдеться ні в кого з нас.

– Старша сестриця просто запитала мою думку, – несхвально відповіла Лі Мейці, складуючи руки на грудях в замок й борючись з бажанням витерти стікаючу по скроні крапельку поту. – Спитай будь-кого іншого з клану Золотавих вод – почуєш ту ж саму відповідь.

– Та невже? – посміхнулася дівчина. – Тоді, можливо, мені варто перевірити? Він сильніший за тебе? Чомусь на тренуванні в Снігових брилах я цього не помітила.

– Дякую за оцінку моїй навичок, – повільно промовила Лі Мейці й тільки після її слів до Сю Юсі дійшло, що вона ненавмисно похвалила свою конкурентку. Поки дівчина зі зніяковілим рум'янцем втупилася в неї важким поглядом, Лі Мейці продовжила: – Однак наразі А-Сяодань з братцем Дін Дзихао, вчителем Яном та ще деякими вихованцями відправилися на завдання. Якщо тобі так кортить зійтися з ним у поєдинку доведеться почекати.