Сходження безсмертного

Розділ 16: Ревіння потойбічної легенди

Вислухавши монолог Лі Мейці, Дзінь Сяодань лише здивувався тому, що, виявляється, у цієї дівчини душа сповнена досить сильних та бурхливих емоцій, які вона завжди придушувала й не демонструвала на загальний лад. Він дивився в її чорні очі з густими закрученими віями, та підсвідомо забажав уникнути контакту, який створила своїми діями Лі Мейці. Відійти подалі та по-дитячому затулити вуха долонями, аби не почути жодного від неї слова. Він не встиг навіть зрозуміти власні почуття, як над кланом за мить з маленької точки, розширившись по різні боки, сформувався вимір.

В просторі утворилася пляма, від якої розходилася потойбічна енергія, а сам простір бурлив, немов природне джерело в котре б'ють підземні ключі вулканічної магми.

Дзінь Сяодань вилаявся собі під ніс. Вони з Лі Мейці негайно вибігли назад до подвір'я, і хоча довкола знаходилися лише юні заклиначки, ніхто з них навіть не звернув увагу на присутність чоловіка серед них.

За одним ревінням, що прокотилося над кланом, немов попереджувальний сигнал, пролунав другий. Дзінь Сяоданю здалося, що в цьому гарчанні він чув рокотіння зв'язок. Спершу з Пекельного простору висунувся ніс, довга щелепа...та врешті покрита залізною лускою голова з неймовірно, навіть на перший погляд, твердою шкірою.

Стрімкою стрілою з Підземного світу вилетів дракон.

Довге та еластичне тіло зробило у повітрі пару кульбітів у супроводі з непереривним ревінням. Навіть не маючи крил, створіння легко зависнуло над дахами будівель, знервовано тріпочучи кінчиком хвоста.

Дзінь Сяодань несвідомо потягнувся до руків'я меча, та не встиг бодай щось зробити, як дракон щез.

– Що? – нахмурився він. – Що сталося?

– Дракон хаосу, – промовила Лі Мейці, не відводячи погляду від відкритого виміру. – Повелитель грому, блискавок та бур.

«Він розчинився у свою первісну форму», – миттєво зрозумів Дзінь Сяодань.

Пройшло небагато часу, як з усіх чотирьох сторін світу потягнулися грозові тучі, перетворивши раніше ясний та сонячний день, на передвісника негоди.

Поміж суцільної хмари розітнули простір тисяча блискавок у супроводі з оглушливим громом, який відбивався набатом Дзінь Сяоданю у грудях.