Сходження безсмертного

Розділ 32: Правда змішана з брехнею

Всього декількома днями пізніше, зібравши з собою все необхідне, Дзінь Сяодань разом з Су Ши та Сяо Мао, покинули будинок на півночі Шеньдженю. У нього не було конкретного плану щодо своїх подальший дій, опісля того, як покине самовільне десятилітнє заключення. Єдине, чого Дзінь Сяодань точно хотів, так це повернутися до рідного міста. Можливо, опинившись в знайомому з дитинства краю, до нього повернуться деякі спогадів.

Одначе їхній шлях пролягав повз людські поселення... Якби Дзінь Сяодань подорожував один, то зміг би подолати усю відстань за декілька тижнів, а так за можливості прийдеться обходити місця скупчення смертних й довгожителів. Звісно, він міг би залишити Су Ши та Сяо Мао в Шеньджені, проте, згідно зі словами хлопчика, Лісінь не навідувався до нього протягом декількох місяців. Як би Дзінь Сяодань не бажав дізнатися правду, він попросту не міг залишити Су Ши помирати на самоті.

Вони вдягнули широкі солом'яні капелюхи та, закутавшись в теплі халати, рушили на захід.

– Су Ши, ти володієш бойовими мистецтвами? – запитав Дзінь Сяодань, коли подумав про можливу зустріч з противниками. Чимало людей в цьому світі бажало отримати від самотніх мандрівників легкі гроші, а таке дитя, як Су Ши, могли б продати за добру ціну в слуги якомусь дворянину.

– У Су Ши слабке тіло, і він ніколи не брав до рук меча, – хлопчик заперечливо похитав головою.

Повз них з шаленою швидкістю пробіг Сяо Мао, який, з неймовірною спритністю й рвучкістю, заліз на дерево на декілька метрів над землею. Вдаривши величезною лапою по гіллю, почвара струснула на їх голови клубок снігу, який відразу ж утворив на солом'яних капелюхах невеличкі кучугури.

– Сяо Мао, – варто було Дзінь Сяоданю твердим голосом покликати почвару, як та відразу ж спустилася вниз й нетерпляче до них приєдналася. Він провів долонею по жорсткій шерсті Сяо Мао, змушуючи того розпушити від задоволення хвіст.

– Сяо Мао став таким слухняним, коли пан взявся за його навчання. Цей кіт ніколи не слухає Су Ши, – з посмішкою промовив хлопчик, видихаючи клубки пару.

– Він дуже розумний, – Дзінь Сяодань опустив погляд вниз, й почув, як на його слова Сяо Мао утробно замуркотів. – До речі, Су Ши, я також візьмуся і за твоє навчання.

– Су Ши? – з широкими очима, недовірливо перепитав хлопчик.

– Хіба ти все життя не займаєшся одними лише травами? Цілительство – похвальна справа і вкрай важлива, однак вона не захистить життя перед обличчям ворога. А я не завжди зможу опинитися поряд, аби врятувати тебе від небезпеки.