Розділ 36: Неминучість

20 4 0
                                    

– Світлий заклинач?

– Мг, – кивнула Сю Юсі.

– Бачила його обличчя? – запитала Лі Мейці.

– Ні, він не послабляв пильність ані на мить. Постійно тримав голову опущеною, прикриваючись капелюхом.

– Навіть під час битви? – взяв на себе слово Сю Тянькво.

– Мг.

– Хочеш сказати, що ти програла, тому, хто навіть не бився в повну силу? – зі звичною глузливою інтонацію спитав він у сестри, за що отримав черговий ляпас по спині.

– Тобі пощастило, брате, що в мене болить голова, інакше я б тобі... – загрозливо примружившись й замахнувшись рукою, зашипіла Сю Юсі крізь зуби. Зрештою, вона прибрала руку, так і не опустивши в ударі, й ображено відвернулася: – Той чоловік... виявився сильним.

– То на твоє прохання про допомогу, тебе побили й залишили в знак вибачення невідомого походження ліки? – з деяким сарказмом в голосі, запитала Лі Мейці.

– Це не просто «невідомого походження ліки», а справжній скарб, який допоможе мені повернути втрачену красу! – Сю Юсі радісно притиснула до себе баночку й, немов мале дитя, заколихала в обіймах.

– А-Юсі, – серйозним тоном почав Сю Тянькво. – Ти ж розумієш, що цілитель нам потрібен не тільки для того, аби повернути тобі руку, правда ж?

– Я нічого не могла вдіяти, – вона спантеличено похитала головою. – Вони не хотіли мене навіть вислухати! Ну, в результаті, я вирішила, що потрібно забрати цілителя силою.

Лі Мейці опустила головою й прикрила обличчя долонею. З неї вирвався тяжкий видих.

– Тож, нашого цілителя охороняє сильний заклинач, – підсумувала Лі Мейці. – Якщо ми справді хочемо отримати від того талановитого хлопчика допомогу, нам більше не можна вступати з заклиначем в бійку. Тільки переговорами ми зможемо досягти бажаного результату.

– Сестриця Мейці, – солодким голоском промовила Сю Юсі, – ти, як завжди, маєш рацію. Ось тільки не забувай, що не я першою оголила меча. А, до речі, – згадавши дещо, вона захоплено заголосила: – Здається, той старигань Лон дещо помилився.

– Що ти маєш на увазі? – нахмурився Сю Тянькво.

– Не повірите, але вони тримають не пса, а пантеру!

Сходження безсмертногоWhere stories live. Discover now