Сходження безсмертного

Розділ 41: Пастка

Дві постаті покидали місто в повному мовчанні. Оскільки Чихов оточував високий та густий прадавній ліс, невдовзі чоловіки опинилися під кронами дерев. Судячи з впевненості Льов Дзяньпіна, він, очевидно, знав в якому напрямку слід рухатися, а тому Дзінь Сяодань за деякий час все-таки запитав:

– Куди ми прямуємо?

Льов Дзяньпін обернувся через плече:

– До храму. Якщо довіряти твердженням мера, то спершу аномалія торкнулася цієї гори, а храм Веньчен – єдине обжите місце, звідки можна розпочати пошуки.

– Храм Веньчен? Хіба він не знаходиться на вершині? – раніше до нього долинали розмови місцевих жителів про єдине священне місце поблизу Чихов та їхнє безперервне бідкання, що храм знаходився занадто високо, а тому туди вкрай було важко добиратися.

– Так, – кивнув Льов Дзяньпін. – Окрім того, храм водночас служить культиваційною школою, а тому там можуть проживати чимало галасливих дітей.

– Якщо там діти, то чи можливо, що хтось з них випадково відкрив перший Пекельний простір?

– Цілком ймовірно, – стенув плечима той. – В будь-якому разі вже пізно, а до вершини шлях не близький, тож пропоную скористатися мечами.

Без зайвих розмов Дзінь Сяодань першим піднявся в повітря, опиняючись вище крон дерев, й мимохіть кинув погляд на нічне небо.

– Повня, – примружившись, сказав він.

Льов Дзяньпін, який наздогнав його миттю пізніше, теж підняв голову:

– Саме тому, мені потрібні були всі мої четверо братів, а не тільки ти один.

Дзінь Сяодань роздратовано пирхнув, відвернувшись від нього:

– Яка користь від таких нікчем.

– Гей-гей, золотавий, – Льов Дзяньпін обігнав його й з серйозним обличчям та здійняв палець вгору, – ти хоч уявляєш, як клан Небесного моря вчиняє з тими, хто не виконує завдання вчасно?

– Либонь мені є до цього діло, – байдуже кинув він й прискорився, залишаючи збентеженого Льов Дзяньпіна далеко позаду себе.

– Сотня ударів батогами! – крикнув вслід той, однак Дзінь Сяодань не обернувся й ніяк не відреагував. Лише подумки зазначив, що навіть сотня ударів не могла зрівнятися з бодай одним втраченим життям.