01. D.

1.1K 57 15
                                    


Agnes Obel – Familiar

Gaullin – Without me


Пробираючись крізь галасливий натовп, що мчав уздовж павільйону, Мін Юнґі ледве міг згадати, що не поснідав, а лише встиг випити кави. Поспішаючи, чоловік майже збив з ніг дитину, буквально переступивши через маленьке дитя, злякавши цим неуважну буркотливу стареньку, мабуть, бабусю.

Не встигнувши навіть вилаятися на жінку, що не стежила за дитиною в метушні, або вислухати обурення, Юнґі лиш вигукнув:

– Візьміть дитину на руки!

Та у відповідь почув:

– Високий бовдур! Дивися під ноги, бо внизу люди ходять.

Мін Юнґі здивувався, голосно засміявшись. Та ж звичайний, не такий вже й високий. Це просто старезна бабуся низенька.

Кожен перехожий, поспішаючи на роботу, думав про своє, тому ніхто не звернув уваги на лайку серед натовпу.

Діставшись майстерні, Юнґі нарешті сповільнив темп, зупинився поруч дверей, щоб віддихатися й обтрусити чорне пальто від вуличного пилу. Замок іржаво скрипнув, двері відчинилися, а в ніс одразу ж вдарили аромати кави, металу, дивного терпкого одеколону та чогось горілого.

– Ти що, біг? Я дозволяю спізнюватися, – мовив Лі Донук, перевернувши табличку на вікні з «Зачинено» на «Відчинено».

– Добридень! Так, поспішав.

– Не варто квапитися – ти нічого не пропустив.

Юнґі трохи усміхнувся, дивуючись лялькарю, і переступив поріг майстерні. Перший робочий день на новому місці не лякав зовсім, адже це була ще одна запилена майстерня, в якій доводилося працювати Юнґі. Воєнний час часто закидав людей у різні міста, тому змінювати роботу кілька разів на рік було нормальним явищем для більшості. Чоловік вважав, що він отримав вдосталь досвіду, щоб не посоромитись проситися на роботу до відомого лялькаря. І йому справді пощастило, коли Лі Донук дав пробне завдання, яке Юнґі виконав краще за інших, хто роками просився до нього в учні.

– Кава? – запропонував Донук.

– Ні, дякую.

– Тоді трішки повторюся: зазвичай сюди несуть дорогі речі, тому важливо не схибити. І деталі, які я купую для ляльок, також недешеві. Зламаєш – відрахую з зарплатні.

DMoB | Dollhouse made of blood (UA)Where stories live. Discover now