Той, що обманює смерть

Розділ 13.

Ми почали в ліфті. Зайшли в двері вкриваючи одне одного поцілунками. Я навпомацки натиснув потрібну кнопку. Ліфт поїхав вверх. Її руки намагались розчепити мій ремінь. Своїми я тримав її за сідниці. Я кусав її за шию. Я чув її солодке дихання.

Комусь дивно, що я після такого ще щось хотів? Боюсь, зараз мене зрозуміють лише чоловіки.

Ліфт привіз нас на потрібний поверх і на пів вивалились з нього. Знайшов ключі. Іншою рукою тримав її. Дивно, що вона була без сумок. Але ця геніальна думка прийшла до мене набагато пізніше.

Зайшли в квартиру. Роздягались ми по дорозі до ліжка. Мокрий одяг залишався на підлозі. Ми не хотіли розривати губ.

Вдарились в холодильник, він невдоволено забурчав. Не біда, люди стабільно бурчать, в холодильнику хоча б моя їжа, і моя випивка, його я потерплю. Я підхопив її на руки і поніс в кімнату. Вона дряпала мене, кусала за плечі і шию…

Вас дивує, що мене побили, я змок, і жалів, що не зміг допомогти тому діду, і після всього я хотів трахатись? Значить ви по справжньому не палали пристрастю. Ви не згорали до тла і не відроджувались з попелу горя, наче фенікси. Була б це інша жінка, може я б з вами погодився. Але це була саме та жінка, що колись повністю займала моє серце. Це була та жінка, котрої мені давно не вистачало. Зараз я рахував кожну секунд наодинці з нею. Сказати їй: «давай почекаємо до ранку – гріх». Я б сам себе зненавидів.

Ми скинули одяг і пірнули під ковдру. Вона тряслась в очікуванні. По її тілу бив струм. Не знаю, мабуть я теж згорав з нетерпіння.

Я увійшов в неї. Карина застогнала, обхопивши мою голову руками. Своїми губами вона приклеїлась до моїх. Я рухався швидко і сильно. Ми з Кариною швидко ввійшли в потрібний ритм. Десь далеко задзвонив мій телефон. Ні, щоб це не було – це може почекати. Я зробив свій вибір. Пріоритети розставлені. Ліжко скрипіло, та билось в стінку, супроводжуючи наші голосні випускання повітря.
В Карині було те, чого я не міг знайти в інших. З нею я забував. Коли вона була поруч, я забував усе це лайно, що лилось на мене Ніагарським водоспадом. З нею я був спокійний. Разом ми були щасливі.

В нас довга історія. Моментами вона не завжди весела та радісна. Вона працювала в ескорті. Знаєте, що це таке – вітаю. Не знаєте – google в поміч. Здавалось, чим може звичайний бідний студент зацікавити таку як вона? Сам до кінця не знаю. Вона гарна: довге каштанове волосся, зелені очі, лице наче в актриси з постійною посмішкою. Фігурою вона могла конкурувати з багатьма секс символами естради. Вона ходила наче левиця, перед нею зупинялись машини. За нею шпортались чоловіки. Але вона була самотня. Для багатьох красивих дівчат це не дивно. Таке є. Плюс робота в ескорті не дозволяла їй втримати довгі стосунки. Кожен би пінився, якби його дівчина займалась чимось таким…