Добре що вона приїхала до мене.
Всю середу я провалявся в ліжку. На роботі оплатили лікарняні після того, як довідались, що сталось. Присутність Карини пришвидшувала моє одужання, хоч і позбавляла часу і сну. Я заслужив на такий вихідний. Ми пили, гуляли і кохались.
Моє лице таки постраждало не гірше тіла. Крім синяків, що вже були, на щоці з’явилась подряпина та добрячий опік. Коліно довелось перемотати і обзавестись палицею (Карина настояла, я ж то міг і обійтись, але з нею марно спорити), «щоб було зручніше ходити». Ребра ще не загоїлись від недільних побоїв, а тут до них до плюсувались болі в спині. На щастя, хребет не сильно постраждав. І я ще сильно кашляв, тож довелось хоч на кілька днів перестати курити.
З самого ранку я перевірив телефон. На диво ніяких викликів. Ні Ліля, ні той прибацаний скінхед, ні відьма Наталка, ні міліціонери, ні шеф чи хтось з роботи. Ви там повмирали всі? – здивувався я. Чи вже похоронили мене? За кілька днів я відвик від відчуття, коли до тебе нікому немає діла. Що ж, приємно, коли це почуття повертається…
Я вирішив пройтись по вулиці. Тим більше, погода дозволяла це зробити. Карина радо приєдналась. Завдяки палиці ми скидались за двох пенсіонерів. Карина потягла мене на річку. Я лежав на камінні та терпеливо чекав, доки вона наплавається. Інколи вона вибігала, хляпала водою на мене, або сідала зверху, цілувала чи лоскотала мене своїм мокрим волоссям.
Я не хотів сьогодні нічого робити. Хотів, щоб цей день тривав вічно. Проблеми почнуться завтра. Але поки завтра не настало, я насолоджувався цим днем. Ввечері ми знову пили і кохались. Карина вся сяяла від звістки, що я перебираюсь до неї. Вона згодилась змінити столицю на будь-яке інше місто. Чесно кажучи, я не вірив, в свої слова, але так далі жити теж не варіант. Мені просто треба швидко зробити все і не дозволити цим речам затягнути мене з головою…
Я сидів на вікні і курив. Карина міцно спала. А я не зводив з неї погляду. І думав про Лілю. Знаю. так не має бути, але я нічого не міг з цим зробити. Ось спить мрія більшості чоловіків. А поряд сидить ідіот, що думає про іншу і сам від себе намагається приховати ці думки…
Я ліг поруч з нею. Міцно обійняв її тепле тіло. Треба і поспати. За вікном світало. Небо сьогодні було сірим. Погода псувалась.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Той, що обманює смерть
Mystery / ThrillerМакс на перший погляд - середньостатистичний пияк, бабій та скиглій. Він був би таким, якби не одна особливість - Макс бачить, коли хтось має померти. І вже в руках Макса - врятувати нещасну, чи ні. Адже смерть завжди вимагає когось на заміну врятов...