Не хочу цього переродження / Don't Want This Reincarnation

Частина 29

Я обережно відчинив вікно. Була друга година ночі, і в густій темряві надворі було дуже тихо.

— Ммм...

Кім У Джин, який спав на дивані, совався і крутився. Подивившись на нього якусь мить, я повернув голову і без вагань вихилився у вікно. Зібравшись з силами і обгорнувшись вітром, я побачив під ногами порожню вулицю.

Я зачинив вікно і поклав рюкзак, який тримав у руці, на спину. Скільки неприємностей мені довелося пережити заради цього...

Там міг бути спостерігач, якого прислав Чхон Са Йон, тому я вийшов через вікно, а не через вхід у будівлю. Оскільки люди, які вміли літати, були дуже рідкісними, небо було єдиним способом безпечного пересування.

— Це має бути правильне місце.

Я летів на схід близько 20 хвилин і дивився на навколишні будівлі. В око впав великий розкішний готель. Я сказав, що буду чекати біля нього. Впевнений, що десь тут...

— Ах.

Я знайшов чорний седан, припаркований у темному провулку, поруч з готелем й полетів прямо туди. Я приземлився на землю і постукав у вікно автомобіля, а потім злегка прочинив дверцята.

— Давно не бачилися.

Як і очікувалося, на водійському сидінні сидів Ха Тхе Хьон. Коли я привітав його з посмішкою, він підняв підборіддя і зробив жест, щоб я сів.

— Тоді перепрошую.

Я сів на пасажирське сидіння і зачинив дверцята автомобіля. Усередині чистої машини відчувався ледь помітний важкий аромат. Це був одеколон, яким користувався Ха Тхе Хьон?

— Ми вирушаємо.

— Зачекай хвилинку.


Ха Тхе Хьон все ще був у костюмі, наче працював до цієї години. Я дістав з рюкзака чорного капелюха і простягнув йому.

— ...що ти зараз робиш?

Що значить "що ти робиш"? Це несправедливо.

— Нам треба заїхати кудись перед брамою.

Чорні очі Ха Тхе Хьона, які дивилися вниз на капелюх, повернулися до мене. Коли я зустрів суворий погляд Ха Тхе Хьона у вже темній машині, у мене пересохло в роті.

— Оскільки ти вже тут, будь ласка, ходімо зі мною.

— ......