Не хочу цього переродження / Don't Want This Reincarnation

Частина 21

Навіть тримаючи мене, який кульгав, наче знепритомнів, Чхон Са Йон легкими рухами пересувався між монстрами. Я залишив лише вітер, який обвівав тіло Чхон Са Йона і відрізав решту. Коли енергія, що витікала, зменшилася, головний біль трохи вщух.

З темряви виразно долинали крики монстрів і звук вогню, що поширювався. Зробивши глибокий вдих, я відчув прохолодний і гіркий запах. Він користувався одеколоном у такому місці?

- Хан І Гьоль.

Я сіпнув повіками й насилу розплющив очі. Розмитим зором я побачив край грудей Чхон Са Йона, на які я спирався.

- ...ти закінчив?

Я більше не чув чудовиськ, які турбували мої вуха раніше.

- Так, вимкни здібність.

Одразу після цих слів я вимкнув свій вітер. Вже одне це зробило дихання набагато легшим. Біль у голові все ще залишався.

- Ти добре попрацював, - сказав він, потираючи мені чоло.

Якщо у нього і була якась причина, щоб раптом стати таким добрим, то, звісно, це тому, що йому було приємно виснажувати інших до такої міри.

- Завдяки тобі я впорався з монстрами без особливих втрат.

- Я пройшов через такі випробування, тож це цілком природно. Хоча мені й хотілося влучити тобі в середину.

- Ти такий холодний, - Чхон Са Йон, який сприйняв мої слова грайливо, подивився на мене з лагідною посмішкою.

- ...на що ти дивишся?

- Це був дуже хороший досвід.

Лише на коротку мить, але в його очах промайнуло щось глибоке і темне.

- Я ніколи не думав використовувати його таким чином. Це набагато краще, ніж я очікував. Це було лише на деякий час, але цього вистачило, щоб змусити мене бажати цього.

- ......

Здається, ти серйозно.

Я не знав, чи повинен я радіти, що Чхон Са Йон мене визнав, чи злитися на те, що він ставився до мене, як до предмета.

З трепетом я відповів.

- Дякую за комплімент, але мене це не дуже цікавить. Ти не з тих людей, з якими я можу впоратися.

- Дуже шкода. У тебе точно не вистачає енергії. Було б добре, якби я міг використовувати її довше.