Мільйон поцілунків у твоєму житті

Розділ 28

Крю

Я відернувся, тому я бачу мій комод, моє відображення в дзеркалі, яке висить над комодом, витріщається на мене. Я мав дати Рен приватності, але я не можу не дивитися на неї, коли вона одягається. Вся ця кремова гладенька шкіра на показ, ці прекрасні груди з рожевими сосками, які, ймовірно, ще липкі від мене, тому що я проводи льодяником по них.

Не можу повірити, що зробив це. Що я трахнув її льодяником. Хоча їй сподобалося.

Їй це дуже сподобалося.

Я дав їй те, що вона хотіла, ввійшовши в неї, так як в порно, про яке вона мені розповідала, і це була її улюблена частина. Подивившись на себе, я усвідомив, що мій стояк все ще пульсує, і я спробував заспокоїти себе. Пробував думати про інші речі. Морозна температура на вулиці. Яким розлюченим я був на Фіґраніше.

Напруга полегшилася і я зробив глибокий вдих, поки шукав та одягав своє худі.

— Я маю піти.

Я глянув на Рен, помітивши якою невпевненою вона виглядає, її погляд ковзнув донизу, цей спалах від її оргазму все ще покривав її тіло.

— Ми не закінчили перегляд фільму, – вона продовжила, говорячи до підлоги.

— Може ти прийдеш завтра і ми закінчимо його тоді, – я запропонував, не говорячи про фільм взагалі.

Її губи розтягнулися в невеликій посмішці, вона надіслала мені швидкий погляд, зчепивши руки перед собою.

— Можливо.

Я здивований, що вона погодилася.

— Ти точно маєш прийти.

— Котра зараз година? – вона запитала, перед тим як підійшла до тумбочки та взяла свій телефон, там де вона його і поклала. – Вже 9:45

— Тоді тобі краще піти.

Її очі розширилися, поки вона ховала свій телефон в кишені худі.

— Я можу піти додому сама.

Я повільно похитав головою, наблизившись до неї.

— Ні в якому разі, я не дозволю тобі піти до гуртожитка в таку годину, вночі самою.

—Там нікого не буде.

— Ти цього не знаєш.

— Зі мною все буде добре, – вона зупинилася. – Що, якщо хтось побачить нас разом?