Мільйон поцілунків у твоєму житті

Розділ 9

Рен

Наступного дня на обіді, після сьомого уроку, я підходжу до столу, заповненого дівчатами з мого старшого класу. Дівчатами, з якими я ходила до школи з початку першого курсу, але жодну з них я не можу назвати своєю подругою.

Більше ні.

О, ми були близькі, коли тільки познайомились. Я була свіженькою і абсолютною новинкою для них, хоча тоді я цього не розуміла. Вони вважали мене милою та стильною, і я насолоджувалася їхньою увагою та схваленням.

Це все, чого я коли-небудь хотіла. Бути схваленою. Вписуватися.

Натомість я виділялася. З часом вони втомилися від мене, і ми всі віддалялися одна від одної. Поки вони зрештою не перестали хотіти проводити зі мною час. Вони всі досі дуже ввічливі зі мною, як і я з ними. Єдина, хто по-справжньому мене терпить, – це Меггі, але не так сильно з початку нашого останнього курсу, особливо після того, як я побачила, що сталося між нею та Фіґом.

Щось, про що більше ніколи не згадувалося, що мені подобається. Меггі цього не підтвердила, але нещодавно я чула, що вони з Франкліном розійшлися назавжди.

Це, мабуть, на краще. Сподіваюся, що наш учитель не мав нічого спільного з їхнім розривом, хоча в глибині душі я відчуваю, що мав.

Якби я мала справжні докази, тоді б щось сказала. Але не можу йти ні до кого лише з підозрою. А якщо я все таки помилилася?

Я лякаю дівчат, коли без запрошення сідаю за їхній столик, але жодна з них мені нічого не каже. Натомість усі вони посміхаються в мій бік, перш ніж продовжити розмову.

Я починаю їсти куплений в обідній черзі салат, підслуховуючи їхні безперервні балачки. Сподіваючись почути ласий шматочок про Крю, до якого я могла б повернутися під час уроку психології сьогодні.

Після того, як вчора він вийшов з нього, повністю проігнорував мене в «Honors English» раніше. Він навіть не чекав на своєму звичайному місці біля парадного входу, як це робить щодня. Мені справді не вистачало мого ранкового похмурого погляду від Крю Ланкастера.

Не те, щоб я вважала, що він завжди чекає на мене, але так здається більшість часу...

Я спокійно їм свій салат, не беручи участі в будь-яких розмовах навколо мене, доки Лара не задає мені пряме запитання.