Мільйон поцілунків у твоєму житті

Розділ 34

Рен

Я ніколи не брехала своїм батькам, доки не зустріла Крю. Тепер я пробираюся і приховую те, що роблю, від мами і тата, особливо від тат, тому що знаю, що він був би неймовірно розчарований у мені.

Гірше того, він навідріз відмовив би мені в цій поїздці. Поїхати на вихідні з хлопчиком, зовсім одна?

Татко ніколи б цього не дозволив.

Відкривши його номер телефону, я натиснула "зателефонувати і чекати", тримаючи телефон біля вуха, поки йшла до шафи і витягала сумку, яку використовую під час подорожей.

— Гарбузику, як ти? – Його голос теплий і з ледь помітною стурбованістю, що змушує мене відчувати себе винною.

— Привіт, татку.

— Як пройшов твій день? Як справи в школі? Рада, що семестр майже закінчився?

— Безумовно. – Мені треба з цим покінчити. – Я хотіла задати тобі питання.

— Про що? У тебе все гаразд?

— Все чудово, – заспокоюю його. Він хвилювався за мене відтоді, як я вони оголосили про розлучення і спростувала його. – Мій друг запросив мене на вихідні поїхати в подорож.

— Поїхати в подорож? На вихідні перед екзаменами? Ти впевнена, що це гарна ідея?

Ні, це жахлива ідея. І чудова теж.

— Я готова до іспитів. Я вже сьогодні склала один, – кажу я йому. —У мене п'ятірка з психології.

— Звісно, що п'ятірка, – він каже це так, ніби ніколи не сумнівався в моїх здібностях. – Куди ви їдете? Кудись не далеко ?

— У Вермонт.

—Ти за кермом? Знаєш, насувається ще один шторм. На дорогах буде небезпечно. А з ким ти їдеш?

— З Меггі, – я закриваю очі, молячись, щоб він мені повірив. – І ми полетимо. У її сім'ї є літак.

Я поняття не маю, чи це правда. Сім'я Меггі має гроші, але, можливо, це не ті гроші, які дозволяють нам мати приватний літак.

— О, так буде безпечніше, якщо ти вилітаєш сьогодні ввечері. Завтра буде шторм.

— Ми будемо обережні, татку. Ми просто хочемо трохи відпочити. Розслабитися перед напруженим фінальним тижнем.

— Ти готова? Тобі потрібно вчитися?

— Зі мною все буде добре, – заспокоюю я його. – Справді. Можна мені поїхати?