Мільйон поцілунків у твоєму житті

Розділ 51

Рен

Різдвяний ранок.

Мій день народження.

Я прокидаюся повільно, не бажаючи вилізати з ліжка і зустрічати день. Поки що. Я перекочуюся і розплющую очі, щоб побачити картину, котра витріщається на мене у відповідь, і усміхаюся.

"Мільйон поцілунків у твоєму житті"

Ось чого я хочу. Хочу, щоб хтось пообіцяв мені мільйон і більше поцілунків. Хтось, хто буде пестити і любити мене й хотітиме бачити мене тільки щасливою.

І я думаю, що цей хтось – це Крю.

Я сідаю в ліжку, забираю волосся з обличчя, поки тягнуся по телефон, щоб побачити повідомлення від нього.

Крю: "З днем народження."

Крю: "З Різдвом."

Крю: "Я надіслав тобі дещо."

Я голосно видихаю. Йому варто припинити витрачати на мене гроші.

Мені також сподобалося, що він спочатку привітав мене з днем народження.

Я: "Дякую. З Різдвом! Припини надсилати мені подарунки."

Крю: "Припини говорити мені, що робити."

Як це дратує.

Крю: "Коли ти прийдеш?"

Я: "Мені потрібно провести трішки часу вранці з мамою."

Я не хочу, щоб мама була сама на Різдво. Це так сумно. А тато? Мене не дуже турбує, що він робить.

Добре, турбує. Я хочу бути бездушною і нічого не відчувати, але це не в моєму стилі. Мені все ще боляче, від того, що він зробив з подарунком Крю для мене. Гадаю, він прийшов додому пізно, вже після того, як я заснула, і наспраді не проводив Святвечір з нами, крім того жахливого сніданку, котрий образив маму. Вона нічого не сказала мені про це, і ми нарядилися й пішли вечеряти в ресторан, коли Крю пішов; тільки ми удвох, що було весело, але я знаю, що у неї були власні підозри щодо того, куди пішов тато.

Гадаю, деякі з них стосуються Вероніки – асистентки.

Якщо він справді зраджує їй після всього, через що вони пройшли, знаю...

Це буде кінцем їхнього шлюбу.

Крю: "Для нас це достатньо скромний день. Тут буде їжа і мої засранці-брати. Мої батьки. Мій батько теж мудак, але він поводитиметься найкращим чином, коли зустріне тебе."