Винищувачка

6 частина

Поспала я не довго, бо розбудив мене якийсь дивний, але гучний звук, від якого вуха в'янули. Аскард теж прокинувся і дивився в сторону східних воріт, саме звіти йшов звук. Спустившись із дерева, глянула на своє місце для сну, яке якраз було непомітним.

☁️Це набагато краще, ніж там з іншими☁️

Рушивши в сторону воріт, Аскард йшов поруч, та тільки здається що Грейдерам він може не сильно сподобатися. А точніше взагалі боятись будуть і можуть нашкодити моєму маленькому, а цього я не допущу.

Підійшовши ближче я помітила Ньюта який проводжав Бена і Мінхно в лабіринт. Я вже хотіла підійти до них, але згадала про Аскарда.

- Так мій хороший, далі тобі зміною не можна.
Аскард лише тихо заскулив, ніби питає "чому? "
Підійшовши до його я почала гладити його,
- Я ще не знаю як вони на тебе відреагують, мій хороший, тому давай ти поки погуляєш лісом сам і нікому крім мене не будеш попадатися на очі.Коли вони будуть готові і я буду впевнена що тобі не зашкодять, тоді вже будеш знайомитися із ними гаразд?

Аскард лише розвернувся і побіг у бік лісу, а я пішла до Ньюта який вже проводжав поглядом хлопці. Не встигла я підійти, як мене помітили й накинулися з питаннями.

- Ти де була? І де твій гамак? Що сталося? Тебе хтось образив? Тільки скажи і я...
Не давши йому договорити, я засміялась. Зі сторони це було б ну дуже смішно. Його обличчя виражало лише хвилювання. Ще він коли задавав кожне своє питання трусив мене за плечі.

- Все добре, мене ніхто не ображав, просто я трохи переїхала, бо дехто дуже сильно хропить і я не змогла спати.
Сказавши я м'яко посміхнулася Ньому на що він відповів мені взаємністю.

- Ну раз тоді все добре, то пішли підбирати тобі професію, але спершу пішли поїмо.
Сказав Ньют і як "істинний джентльмен" зробив реверанс і пропустив в перед. Я своєю чергою не змогла це стримати сміху.
Йшли ми до їдальні й ледве стримувались , щоб не засміятись, та річ була не в тому що Ньют щось таке смішне розказував. Просто я ще не відійшла від його реверанс, а він сміється через те що я смію, та і мені смішно через те що він ледве не плаче від сміху.
(Від автора: це так моя проходить кожна зустріч із друзями).

Pov: автор
Коли вже Ньют і Керол начебто заспокоїлись, вони зайшли в їдальню де вже Фрайп давно працює. За столами вже сиділи й на повну щось обговорювали, здавалося що тут сиділо людей не 15, а всі 100.

☁️Цікаво що буде коли всі решта прийдуть.☁️

Героїня глянула на Ньюта, який дивиться на це все і посміхався. Він був радий що всі його друзі щасливі сидять і обговорюють щось між собою. Хтось сидів по 2 чи по 3, а хтось цілою компанією, взявши свої порції вони пішли сіли за стіл де вже сиділи: Уинстон, Зарт і Галлі. В останнього була розбита права брів, нижня губа ще і фінгал під оком. Побачивши Галлі героїня трохи за хвилювалася.

The end

Коли я побачила Галлі мені стало соромно якось, хоч в мене і самої вигляд не краще ніж у нього, та все ж. Ось ми сідаємо за стіл ніхто не сказав і слова і між нами повисла неприємна тиша, яку ніхто не хотів переривати першим, тому це вирішила зробити я.

- Галлі... ти вибач мені за вчорашні
- Ні!
Сказав Галлі й глянув мені в очі строгим поглядом, але його губи розплились в ухмилку.

- Галлі ти..
Хотів би влізти Ньют, та його знову перебили.
- Я тебе пробачу якщо ти будеш згодна на реванш! Через місяць на тому ж місці, по руках?
- Згода.

І ми потисли один одному руки й глянули в очі. У кожного з нас був маленький вогник азарту. Який я впевнена непогасне ніколи.

- Мушу визнати, ти мене здивувала так, конкретно.
- Він хотів сказати: " навчи мене такого, прошу, бо це було від панно"
Сказав Зарт і зробив голос наче дитини. Посміявшись я оглянулась в пошуках Чака. І побачила його одного що сидить за самим дальнім столом, він сидів сумував.

______________
660

Нажаль як точно будуть виходити части я не знаю. В школі завал