Винищувачка

23 частина

Прибігши до річки в лісі я поглянула на своє відбивання. Та краще я б не бачила цього.

У воді на мене дивилась нетто страшне.
Оці чорні як смола, ще з них тече чорна рідина. По всьому обличчю була чорна павутина.

☁️ Ц.. це.. я?!☁️

Я різко вдарила долонею по зображенню. Вода розлетілась навкруги на мене в тому ж числі також.

Гнів, зневага, огида саме це зараз було в мені, та не дивлячись на це все це я відчувала виклику силу.

- Керол?

Обернувшись я побачила Галлі. Очі якого були повні жаху.

- Не підходь!

Я розуміла що зміною знову відбувається те саме коли я ледь не вбила його. Згадавши що я маю ніж я хутко взяла його в руки, хотіла викинути та не могла.

- Керол що сталося?

- Не підходь, я не можу себе контролювати. Я можу вбити тебе!

- Чш, я знаю що ти мене не скривдиш, хоча і можеш. Хто, хто, а я це знаю

-Галлі!

- Заспокойся, роби глибокий вдих і видих. Та кинь ніж.

Казав це Галлі та з кожним кроком наближався до мене.

-Стій де стоїш!

Сказала я та спробувала викинути ніж. І це в мене вийшло, тільки ніж попав в дерево на рівні голови Галлі, біля якого він зараз був.

- Фух, так спокійно. Тобі треба заспокоїтися.

- Як?!

Майже рича відповідала я, адже кожною секундою, гнів в мені все більше ріс.

- Я не знаю... Минулого разу ти прийшла тоді коли прийшов...

Тут ми почули хрускіт віток збоку. Вже через секунду звідти прибіг....

- Аскард...

Побачивши його гнів почав відступати.

Pov автор

Пес став підходити впевненим кроком до дівчини, погляд якою вже не випромінював ярість, хоча ще залишалися чорними.

Хлопець теж підходив вже більше впевненим кроком ніж раніше, але був обережним.

Пес вже підійшов та уважно дивився дівчині в очі, які вже приходили в норму.

Дівчина тут же обняла за шию тварину та стала тяжко дихати. А павутина стала зникати з їх тіла.

The end

- Ти як?

Відсторонившись від Аскарида я підняла погляд на Галлі, який вже був поруч зміною

- Я...я не... я не знаю Галлі, я не знаю що зміною. Я здається становлюсь монстром. Я.. я

- Так дивись мені в очі, чуєш дивись! Все добре, просто дихай.

Казав Галлі тримаючи мої руки, та уважно дивився на моє обличчя, адже на ньому знову трошки почала з'являтися павутинка. Проте я хутко взяла себе в руки й швидко заспокоїлась.

- Ну от розумниця, а тепер ми я чекаю розповіді, що з тобою сталося тоді в лабіринті, адже це все після нього?

- Так...

Я почала йому розказувати з самого початку. Розказала що самого початку як хотіла потрапити в той лабіринт, та не для того , щоб вихід знайти. А тому що мене щось тягне туди й коли ми бігали я розповіла як я почувала себе там комфорті.

Розповіла що на другу ніч я перенесла гамак і так зустріла Аскарда

Розповіла що коли я рятувала інших, гривер мене вжалив в плече.

- Я намагалася відвести як найдалі та він задів мене своїм хвостом, що я відлетіла в стіну, тоді він і вжалив

Показала я йому свою пов'язку на плечі, де трохи видно кров.

Навіть розповіла що я згадую минуле, хоч спершу я і сумнівалась, та зараз на впевненій.

Розповіла все, що тільки було в мене на душі, навіть розповіла про Ньюта. Що мені здається що я йому огидна.

- Оце так, а це він сам тобі сказав таке?

- Ні, просто...

- Заспокойся, я знаю Ньюта вже довгий час. Тобі просто треба поговорити.

- Я намагалась , проте він не хоче.

- З цим ми розберемося потім. А зараз про головне. Я помітив що "це" з тобою відбувається коли ти отримуєш негативні емоції.
Дивись спершу ти не могла знайти його.

Сказав Галлі та показав на Аскарида який положив свою мордочку мені на ногу.

- А другий через "холод" Ньюта.

Слово холод він жестикулював руками

- І тебе не можна привести в норму, ну тільки Аскарид може. Що разу як він з'являється все стає на свої місця.

- Що ти хоча сказати, що поки ми не дізнаємося, як це контролювати він має бути поруч.

-Тобто розповісти про нього?

- Не бійся йому ніхто незашкодить, я обіцяю. Якщо він буде поруч з тобою так буде краще для всіх. Поки ми не дізнаємося як це контролювати.

_______________
686

Пробачайте сьогодні одна частина, тренер на тренуванні затримав. Не встигла дописати