50 частина

121 8 6
                                    

Гривери почали виразити з ущелини ніби мурахи на солодке.

Ми з Терезою почали швидше витягувати Чака натомість нам прийшла Амалія. Хлопці в цей час разом змогли скинути того монстра. Проте відразу за цим інші гривери почали вилазити з ущелини. Здавалось ніби вони були навіть більші за попередніх.

- Кланк, хучіш біжімо- крикнула підштовхнули Чака впред

Ми добігли до стіни, але там нічого не було

- Це кінець?- спитала Амалія яка озернулась назад шукаючи поглядом Мінхо., який ухилився від лап гривера.

- Ні, ні,ні! Тут має бути хоч шось!- сказала і вдарив ла ногою в стіну.

Відразу після цього з стіни виліз екран з клавіатурою.

- Треба восьмизначний код... Томас! Тут треба код! - кричала Тереза.

- Код, код, код. Думай, думай давай- бубонів парубок собі під ніс.

Тут мою увагу привернув Ньют, який з іншими був майже заганий в пастку. Троє граверів взяли їх у півкільце і гнали до прірви. Недовго думаючи я побігла їх рятувати.

Я наблиз лась до оного монстра ззаду і хотіла нанести удар, але інші твоє помітили це і кинулись на мене, тим самим привернувши увагу третього.

☁️ Чудово, тепер їх треба відвести подалі від них☁️

Я побігла в протилежному напрямку від всіх. Мені навіть робити ці йолупи скидували один одного намагаючись упіймати мене. Та все-таки один провороний залишився і біг за мной. Ми б могли так довго , але він начамось підслизнувся і почав падати у прірву. Я вже встигла зрадіти, але рано. Гривер коли падав встиг встромити жало мені в ногу і почав тягнути за собою.

☁️ Ось і все? Такий мій фінал?☁️

Я з останніх сил намагалася вирвати сіою ногу, проте все марно. Я вже готовилась до смерті, але тут хтось ривком виймає жало із моєї ноги.

- Ньют...

- Рано тобі померти, я ще не всі свої мрії з тобою здійснив. Давай хучіш біжімо.

Зрозумівши, що я неможу бігти, Ньют підхопив мене на руки і рушив до інших які вже змогли відкрити браму і тікали туди, попутно відбиваючись від гриверів. Юнак ніс мене незважаючи уваги що відбувалося, а мусив би. Одна з тварюк почала бігти на нас, прибираючи все на своєму шляху. Ми були вже зовсім близько то тієї печери, двері якої почали зачинятись. Я розуміла, що гривер міг встигнути за нами, тому я пішла на крайні міри.

ВинищувачкаWhere stories live. Discover now