Винищувачка

55 частина

Зал заповнився гучними оплесками. Під звуки цих оплесків люди в формі вивели дітей ім'я чиї назвали.  Тіки я хотіла знову поринути в свої думки. Як Томас хутко піднявся зі свого місця і пішов до виходу.

– Тереза!- схоже він її десь помітив.

Та як тіки він хотів пройти до неї, його зупинила охорона.

– Воу, а ну  постривай.  Твоє ім'я  не було названо, повертайся на своє місце.

– Я на секунду. Там моя подруга! Куди її ведуть?!- схвильовано сказав Томас

– Не хвилюйся, їй просто треба зробити ще декілька тестів. Її скоро до вас приведуть. Йдіть на місце.

–Тереза!

Але вона не чула його. Здається скло було товстим, щоб почути його. Проте юнак не здавався і продовжував далі кричати її ім'я.

- Тереза! Тереза!- кричв  Томас і намагався вийти до неї, але люди в формі не дали цього зробити

Між лейдерами зав'язалась сутечка, під час якої Томас так і продовжував кричати її ім'я. І в останню мить перед тим як зникнути з полязору, вона здається почула і обернулась, але було пізно її повели далі.

Томаса це не зупиняло і він продовжував намагатись проти далі. Мінхо і Ньют намагались його заспокоїти та виходило в них не дуже. Потім в кімнату зайшов Джексон.

-Томас, а я гадав ми друзі.

-Куди її ведуть?- ніяк не міг заспокоїтись він

-Все гаразад вона скоро приєднається до вас, лише  пройде пару тестів і все. А зараз я гадаю вам час вже відпочити.

***********

Нас првели до якоїсь кімнати з буквую  ,,А'' зверху над дверима.

☁️,,А'' цікаво, що це означає?☁️

Як тільки я з Амалією хотіла зайти слідом за хлопцями нам великою рукою перекрили шлях.

- А ви юні дами підете в іншу- сказав Джексон

- Стривайте, але чому?- тут же підійшов Мінхо і хотів притягнути свою дівчину за руку до себе.

-Такі в нас правила, по іншому ніяк- скаазав Денсон і намагався відштовхнути мене і Амалію.

Якщо Амалію він відштовхнув без всяких зусиль, то мене він навіть і на дюйм не здвинув. Мені це все дуже не подобалось і пробуджувало негативні емоції. Щоб хоч якось себе опанувати і не виказати, те що я вмію змінювати колір очей я їх закрила

-А хіба не буде краще якщо ми цю ніч проведемо разом. Все таки для нас це нове місце і нам буде спокійніше коли ми разом всі будемо. До того ж дівчатам буде страшно самим. Можливо ми цей раз пробудемо у одній кмінаті, а далі коли ми трохи пристосуємось, вже їх поселете в іншу кімнату тоді- сказав Ньют проходячи під рукою Дженсона і обіймаючи мене за плечі

Цей жест зі сторони хлопця мене зміг заспокоїти і я поглянула на Дженсона який недовірчиво дивися на мене з Нютом. Складалось враження ...ревнощів?

-Да, це гарна ідея. Нам із Амалією буде краще з ними. Все таки  не один день живемо разом із ними.

- Да!

-Авжеж!

-Точняк!

Почали підхоплювати і інші ґлейдери. Тим самим піднявши більше шуму в коредорі. А Ньют в той час сильніше стис моє плече. Юнак переживав аби цей пан спрацював.

Джексон поглянувши на нас всіх все таки погодився і дозволив нам бути  разом в одній кімнаті. Як тіки ми зайшли двері за нами тут же гучно закриись і почулось клацання   замкової щілини.

☁️Навіщо нас закривати? Ніби бояться що ми втечемо...☁️

Як тільки ,,напруження'' в повітрі спало, ґлейдери почали розбирати місця для сну.

-Так чур моє верхнє- скзазав сковорідка почав рухатись в стороноу двох поврхових ліжок, але..

-Вибачай, але  це місце вже занято-  скзав Мінхо який обігнав його і хутко заліз на другий поверх.

-Так не чесно!

- Хто швидший, того і місце- скзав азіат і розлігся на своєму ліжку.

-Гаразд тоді візьму це....

Та не встих він договорити, як Амалія вже була на тому ліжку, на яке хотів залізти Фрайп. Ця ситуація викликала в усіх щирий сміх. який не було чути від останнього мирного дня в Ґлейді.
Поки я дивилась на їх вони вже позаймали свої місця і залишилось лише одне це над Ньютом. Він же всівшись з низу дивився на мене з посмішкою на губах.

☁️Цікаво, що в нього таму голові? Напевно думає, що зможе спостерігати за мною коли спатиму? Наївний дурник.  Він ще не знає, що спостерігати буде не він, а я!☁️

********

Можливо зараз вже десята година чи одинадцята ночі. Не можу скзати напевне, адже не було годинників. Частина ґледерів вже спала, а це Мінхо і Амалія яка перелізла до нього в ліжко і вони разом заснули в обіймах один одного.

☁️А вони гарно дивляться разом. Все таки з її появою він  став набагато веселішим, можна сказати він розквітнув поруч з нею☁️

Фрайп як тільки його голова торкнулась подушки відразу заснув і спокійно собі сопів. Томас доволі довго крутився, напевне думав про Терезу, до нас її так і не привели...

____________________________________

774 слів

Ку-ку