-Щось сталося?
- Нічого, куди ми тепер?
- Йдемо далі по списку****
Цілий день ми з Чаком і вибирали мені професію. Я пробувала себе в різних сферах яких тут можна побувати, навіть на скотобійні була. Саме тут я здивувала багатьох. Якщо деякі глейдери боялись коли у
Уінстон вбив бідну курочку, деякі навіть відійшли трохи далі звіти, але не я. Я навіть допомогла розібрати її.- Скажу чесно, я думав ти взагалі свідомість втратиш. А ти змогла її розібрати! Ще я захоплююсь як ти володієш ножем.
- Я сама шокована. Але знаєш я думала що буду відчувати якийсь дискомфорт, то ні. Взагалі мені навіть трохи сподобалось.
-Дак може ти тут і залишишся?
- Не знаю, в принципі можна, та я ще подумаю.
- Добре якщо що, я завжди буду тобі радий)Я лиш посміхнулася йому і підійшла до Чака, який сидів і щось вирізував із дерева. Та не встигла я підійти як він сам, мене побачив і хутіш підійшов до мене.
- Ну як?
На одному диханні сказав він. І чекав мою відповідь, мені навіть здалося що він перестав дихати.
- Та нормально, я навіть думаю що може піду до Уінстона.
- Ти не перестаєш дивувати, цікаво, а всі дівчата такі чи ти виняток.
- У кожного правила має бути виняток, який підтверджує це правило) Куди нам далі?
- Та ми вже скрізь були, тепер треба до Ньюта. Він має зібрати нараду де і вирішать де ти будеш працювати.
- А як же бігуни? Туди не можна якось, спробувати?Як тільки но я завершила своє питання, в нього очі повилазили на лоб. От можу покаятися, що воно так і були(отсика😉)
- Туди немає відбору.
- Тоді як їм стати?Чак мені нічого не відповів лише опустив погляд і почав бігати очима по траві.
- Про це тобі треба говорити з Міхно, він куратор бігунів. Та мені здається він буде проти.
- Це ми ще побачимо)
- Чогось мені здається що в тебе є якісь козері в рукаві, чи не так?
- Хто зна) Пішли тоді Ньюта шукати.Шукати його довго не треба було, він як завжди працював на плантаціях разом із Зартом. Ми хотіли підійти до нього і налякати, він якраз стояв до нас спиною, та видно доля була проти нас.
- Апчхи!
Хоча, він трохи злякався, бо підплигнув на місці та виробив сапку з рук.
- Чак блін, будь здоров
- Вахха, вибач і дякую.
- А чого це обидва крадетесь?
- Та нічого ми не крадемось, правда Чакі?
- А? Да, ми не крадемось!
- Вважайте повірив. Щось сталося?
- Та ні, ну тільки Керол вже скрізь побувала.
- Ого, молодець.Ньют глянув на наручний годинник і сказав:
- Ну тоді в тебе є ще 1.5 години відпочинку. Коли повернеться Міхно з Беном, будем збирати нараду стосовно твоєї професії.
- Гаразд, ми тоді пішли.
- Добре, а Чак! Почекай, я хотів вибачитися перед тобою, за те що майже не спілкуюсь із тобою...
- Я пробачаю звісно, та я і не сердився на вас)Я лише з усмішкою наглядала за цією картиною. Так я рада що Ньют вибачився перед Чаком, він же не винен що його відправили сюди. Решту часу ми з Чаком просто грались, він мені показав свою колекцію фігурок які сам зробив із дерева.
Час пройшов швидко бігуни повернулися вже й от-от має початись нарада стосовно моєї професії
*****
- І так сьогодні на нас зібралися тут щоб визначити професію, нашої Керол. І так Керол ти ж була скрізь?
- Так й в Уінстона також
- До речі так і я вам скажу так вона справилась навіть краще за деяких опитаних людей її здатність володіти ножем просто зачаровує
- Що правда? Ти мене здивувала, знову.Сказав це Міхно який гойдався на "стільці".
- Хм, підніміть руку ті хто хоче , щоб вона працювала з ними!
Сказав це Албі лідерським голосом. Все-таки недарма він лідер, це можна сказати лише по його вигляду, суворий погляд який дивиться з ласкою на кожного. Можна навіть назвати він їх батько тут.
Після слів Албі підняли руки всі присутні крім Галлі, але його заступник підняв. Тут же всі перевели погляд на Галлі.
- Що? В принципі в неї руки ростуть з правильного місця, та не дотягує вона трохи до планки.
___________________
661
ВИ ЧИТАЄТЕ
Винищувачка
FanficОдна дівчина серед 40 хлопці. Звучить наче початок якого фільму для дорослих, чи не так? Та якщо ця дівчина буде не такою як інші її вважають? Можливо вона навіть гірша за деяких хлопці? Хто зна... Це моя перша робота, прошу сильно не судити. ...