48 частина

116 10 8
                                    

Ми підходили до ями, де сиділи Томас і Тереза в якої він лежав на руках.

– Що сталося?- спитала  я як тільки  ми підійшли.

– Він встромив собі жало гривера...

– Сказав, що мусить все згадати. - завершив говорити за Чака Мінхо.

- Як давно він непритомний ?

– Майже  добу. - відповів Ньют який стояв в мене за спиною і як тільки він завершив  це казати, Томас відкрив очі.

– Чим ти тільки думав?- почав кататися на нього бочку Чак.

– Я згадав...

– Що?-  перепитав  Мінхо

– я згадав, що працював на них.... Ти теж  там була- Сказав Томас  дивлячись на Терезу.

– Що ? Ні, цього не може  бути... Чого ж тоді вони нас сюди відправили

– Це вже не важливо.

– Томас правий те що було до лабіринту,  ті хто ми були— це вже не важливо. Зараз  ви тут знами і треба діяти. Ґаллі прозвав себе ватажком і переконав всіх, що це ви винні- сказав Ньют зазираючи в яму через так зване вікно.

– Він хоче вас вигнати в лабіринт, давши нам вибір...

– Залишитись чи буди вигнаними з вами- завершила думку свого хлопця Амелія і ще більше придутилась для нього.

- Тоді мусимо придумати план- сказала я

– Є в мене одна ідея - сказав Томас

********

– Настали великі зміни, мене лякає, що буде далі- сказав хлопець дивлячись  на руїни після нападу. З дивлячись вцілівшої вежі.

– Ненервуй, ми обов'язково  вибиремося і всі ці жахіття  завершаться- промовила дівчина і обійняла хлопця зі спини.

– Ти навіть уявлення  не маєш як я радий, що ти тут зараз  зміною.  Ти прожила в лабіринті трошки більше  півроку і за цей час ти залишилась такою ж незбагненою і прекрасною, цим ти і притягає мене.

Дівчина лише сильніше  обійняла, ніби хлопець просто зараз  зникне.

– Тепер я більши ніколи вас не покину, я більше ніколи не покину тебе.

********

Всі  хто вижив вже стояли біля воріт і чекали "вигнання ".

Двоє з посіпак Ґаллі вели Терезу яка намагалася  оператись і Томас, який був "непритомний".

- Це занадто  жорстоко- промовив Джеф який був праворуч від Ґаллі.

– За те що вони вчинили це ще м'яке покарання- промовив хлопець з густими бровами і соколине поглядом.

– Вигнавши  нас цим ви нічого не зміните! Вони все одно
прийдуть по вас !

— Можливо, але це невигнання — це  жертва

–Що? Ні, Ґаллі  стій! Що ти робиш ?

– А ти думала , що після цього всього, що він натворив я просто вас відпущу у лабірин ? Гльте- сказав Ґалі озираючись навколо- це наш притулок, наш дім. Це єдиний вихід! Гривери отримають те що бажають і все буде  так як було раніше

– І ви з цим згодні? Чому ви спокійно стоїте? Він же псих!

– Замовкни!- гаркнув Ґаллі

– Якщо  Залишитись  тут, вони знову прийдуть по вас! Вони будуть приходити поки незнищать кожного

– Досить привяжіть його!

Посіпаки Ґалі почали підіймати "непритомного" Томас і намагатись прив'язати його, але сталося "диво" і він опритомнів і вдарив одного. Ньют вирушив іншого рукояткою  ножа, а Тереза  вдарила між ніхто одному хлопця який хотів вдарити Томаса ззаду. Ґаллі хотів втрутитись та йому завадило лезо від ножа, яке було біля його горла.

– Стій на місці - промовив  Мінхо який і тримав ніж біля його горла.

– Ти з сюрпризом? Ну як завжди- сказав Ґаллі

– Ви не мусите йти з нами, але ми йдемо. всі хто хоче вийти це ваш єдиний  шанс.





















____________________
520

Вибачте за те що не було частиною і така маленька частина. Я ледве змогла відновити тут акаунт

ВинищувачкаWhere stories live. Discover now