21 частина

107 7 0
                                    

Прийшовши до їдальні, бігуни ще тільки прийшли снідати.

–Всім привіт!

– Привіт!

Відповіли хлопці разом і продовжили трапезу.

– А ти чого так рано прокинулась, якщо ти думаєш що побіжиш мушу тебе засмути. Мені Джеф і Клінт голову відірвуть, якщо ти побіжиш.

– Шкода, та я просто прокинулась по рефлексу, а заснути більше не можу.

– Ну тоді сідай з нами, поки ще все гаряче.

Взявши свою порцію, я сіла разом з хлопцями та почала уплітати за обі щоки.

☁️Боже, у Фрай па просто золоті руки, напевно нічого смачнішого я не їла ☁️

Pov Ньют
(Минулий день)

З самого ранку я ходив з Албі та розв'язувати всілякі проблеми. В основному це були суперечки будівельників. То хтось не поклав на місці інструменти, той вдарив того молотком по пальцю. Ну як завжди.

Я хотів як найшвидше завершити цю всю роботу, та швидше побачити Керол.

*****

У мене були вільні 5 хвилин перед обідом я хотів зайти до неї. Та коли зайшов Клінт сказав що вони відпустили її, адже вона їм всі міски проникла що тут їй сумно.

Я йшов глянути як там на плантаціях, та не дійшовши я побачив як Керол збирає груші, та вона була не одна. Поруч був Кирил, найбільше за всіх я не хотів поруч з нею бачити саме його.

Він як смазлива  кішка. Може здатись наче він хорошенький лагідний, та він лише вичікує момент , щоб встромити пазурі тобі в печінку.

Найгірше я знав що йому було потрібне від неї, адже один раз я підслухав розмову його з "друзями".

*****
(Спогади)

Я робив вечірній обхід, Керол все ще безтями.

– Шкода її, така красива.

Я почув знайомі голоси. Судячи з їхньої розмови я зрозумів що вони про Керол.

Заховавшись за дерева, я стала підслуховувати.

– Так, а її форми, ммм. Так би й взяв її прямо зараз, але там цілодобово караулять.

– Так, ще і Ньют, там ледь не живе.

– Нічого, як тільки вона прокинеться я з нею гарненько повеселюсь))

В цю мить я готовий розірвати його на шматки та згодувати гриверу.

☁️Це буде лише у твоїх мріях,
урод☁️

– Не вийде, як тільки вона прокинеться Ньют, та решта і на крок не відійдуть.

☁️Во, діло каже☁️

– Та не завжди вони зможуть бути поруч з нею. Я спершу утрусь їй в довіру, дочекаюсь слушного моменту і тоді діло за малим. Та вона сама мене захоче.

Я був на грані, щоб не вийти й не набити йому, його рило.

– Давай так якщо ти до приїзду новенького замутиш, то я ...

– Два тижні відаєш мені свій обід!

– Порукам, Кай розбий.

(Кінець)

Я вже хотів підійти, як до мене підбіг записаний Чак.

– Нь..ю..Ньют, така..м влаштували... бійку...знову.

Ледве зміг вимовити хлопчик, як сильно мені не хотілося та я мусив йти. Та залишити Керол з цим покидьком.

☁️Тільки б він їй нічого не зробив. Я йому тоді точно граверами згодую☁️

****

Я вже  завершив свою роботу тому шукав Керол, я знайшов її та не одну. Вони йшли разом, а вона голосно сміялась з його жартів. В мені зародилося якесь дивне відчуття, це були.... ревнощі? Чи ревнував я її до того кретина однозначно так. Адже вона не просто мені подобалась я кохав її. Та чи кохала вона мене? Це питання мене найбільше лякало. Та не саме питання як відповідь на нього. Здається я боявся почути відмову у свою сторону.

☁️ Ти ведеш як маленький хлопчик! Так Ньют не будь ганчіркою! ☁️

Та просто взяти та поговорити з нею не міг, та одну теж не міг залишити. Решту дня тільки що і робив наглядав за нею з далекою. А коли вона у вечері спускалася з вежі я одразу зрозумів що вона буде йти до мене і не помилився. Я хутко заховався, але залишався поруч.

☁️ Пробач, але я буду триматися на відстані, як янгол охоронець. Я ТВІЙ янгол охоронець ☁️

Походивши трохи по тому місці де пару хвилин тому був я, вона помітно засмутилася.

☁️ Можливо їй потрібна моя допомога, а я як дурень тут ховаюсь? ☁️

Я вже хотів виходити з хованки та підійти до неї як вона розвернувшись і пішла в бік лісу, а потім я почув ледве чутні слова. Які мене сильно здивували.

–Аскард! Мене не було ж 10 днів.



______________
686

Сьогодні ще дві частини випущу!

ВинищувачкаWhere stories live. Discover now