Винищувачка

10 частина

Як тільки я закінчила Міхно стартанув із місця і побіг ще глибше  в ліс, а я за ним. По дорозі мені потрапляли різні перешкоди. То каміння, то гілки дерев. Та все так роз положено наче навмисно. Ще два кроки і я піймаю Міхно. І ось він вже лежить на траві.

– Тебе зараз вбити чи зараз? Це що таке Міхно?

Та він поки що не міг відповісти, бо він мав сильну задишку, проте я не відчувала нічого. Ніби я тільки що просто пройшла ці перешкоди.

– Це було випробування

Сказав щойно підійшовши Албі, а за ним Бен і Ньют.

– І... ти його ... про...йшла.

Сказав казав Міхно і все ніяк не міг прийти в себе.

– Тобто я тепер бігун?!

Моїй радості не було межі. Я готова була закричати на весь світ.

☁️Якось дивно, інший на моєму б місці почав би ридати й просити , щоб був хтось інший, але не він. Та це я☁️

– Виходить що так, і завтра ти біжиш із нами разом. Тому щоб о 06:00 ти була біля воріт інакше ми біжимо без тебе.

На що я лише посміхнулася, мені навіть здається що мене можуть прийняти за якого психа, якщо я не перестану так посміхатися, та припинити це я не можу.

– Добре, зараз всі вільні, я завтра вас особисто проведу в лабіринт. Гарного вечора.

Сказав Албі й пішов від нас, по своїх справах.

– Зачекайте, я правильно розумію що Міхно вів мене через смугу перешкод?

– Ну так

Сказав Бен

– А навіщо мене водою було обливати? Хіба не можна було просто мені сказати , щоб я пройшла її? Тепер я вся мокра.
Чия це була ідея?!

Сказала і поро низила на тріо холодним поглядом. Бен і Нею відразу дали задніх.

– Це Міхно!

Сказали Нею із Беном разом.

–Зрадники!

Пронив Міхно все ще лежачи на траві.

– Гаразд, живи...
– Дзенкую
– Поки що))

У відповідь я лише почула як Міхно голосно проковтнув ком в горлі. Та я не звертаючи уваги просто пішла звіти.

******
Вечір. Робочий день вже підійшов до кінця, грейдери хто ще виходив із їдальні, хто вирішив перед сном прогулятись, а хто вже бачить 3й сон.