7:00
Тато увійшовши в комнату починає мене будити.
-Женя вставай в тебе скоро автобус.-сказав батько на що я навіть не відреагувала.
-Женя!Вставай вже!
-Ну ще п'ять хвилин.-сказала я а батько вийшов з кімнати.
Я почула як він спускається по сходам.
Я радо простягнулась на ліжку.
Через 5 хвилин я через силу встала.
Відразу спустилась вниз.
Там мама тато і мій брат Діма вже їли.
-Давай Женько сідай їсти.Сьогодні в тебе відповідальний день.-сказала мама.
-Ага.-мугикнув Діма.
-І в тебе теж.-сказав тато Дімові.-Сьогодні ти переїзжаєш на свою квартиру.Тобі 19 а ти все ще живеш з батьками.-Діма зробив вигляд ніби чув слова тата.
Я з'їла все і пішла на верх.
Піднімаючись я чула як тато з мамою вже почали сваритись.
З самого дитинства жити під крики батьків жах.
Ну нічого сьогодні я їду в свою нову школу-інтернат.
Я більше не буду чути їх криків коли вони сваряться між собою,ну або коли сваряться зі мною.
Я підійшла до дзеркала.
Я подевилась на себе.
Звичайна завнішнісь.
Лише очі дещо великі і волося схоже на коричниве гніздо.(на фото)
Я одягнула чорні брюки і светра.
Взяла в руки телефон.
Увійшла в контакти і написала своїм друзям що буду сумувати.
Тут в кімнату увійшов мій кіт цезар.
Я погладила його.
Раптом в кімнату вбіг тато.
-Вставай і пішли в машину мені тебе ще до зупинки везти.
Я взяла валізу і вийшла.
На дворі мій пес Нік весело грався.
Не весело було лише мені і всім дітям які зрозуміли що починаються дев'ять місяців аду.
Я сіла до машини.
Тато висадив мене на зупинці.
Я обійняла його на останок і сіла на лавочку.
Я дістала навушники.
Увімкнула свій улюблентй кейпопчик і почала насолоджуватись.
Через десять хвилин під'їхав автобус
Я увійшла і зайняла своє місце.
Стояв гамір.
Всі знайомились між собою лише я сиділа і слухала музику.
Я думала знайду друзів вже в школі.
Через 7 годин ми були біля школи.
Я з валізою вийшла і пішла разом з усіма до школи яка знаходилась на горі.
В школу можна поступати на початку літа,а можна і першого вересня.Я прийшла в вересні тому буду для всіх новенькою.
Увійшовши в будівлю я ахнула.
Все чисто прибрано.
З столової долинав запах млинців.
До нас вийшов директор.
-Доброго дня.З сьогоднішнього дня ви учні цієї школи.У нас є свої правила.За їх недотримання вас виденуть.Ознайомтесь з ними -сказв чоловік вказуючи на табло позаду мене.
Потім до нас підійшла жінка.
-Я проведу вас по кімнатам.-сказала услужливо вона.
Мене відвели останньою.
Увійшовши в кімнату я побачила двох дівчат.
Шатенку та блондинку(на фото)
-Привіт я ваша нова сусідка.-сказала я і усміхнулась.
-Привіт-відповіли вони хором.
-Я Женя.
-Я Ліза а це Аня.-сказала блондинка.
-Женя не хочеш піти з нами на тренування з бойових мистецтв?-запропонувала Аня.
-Так лише переодягнуся.-сказала я почала виймати спортивний одяг.
ВИ ЧИТАЄТЕ
ШКОЛА ВИЖИВАННЯ
Novela JuvenilДівчину Женю відправляють на навчання в школу-інтернат,та хто ж знав що це не просто школа