ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Останній день навчання

Зранку я встала за годину до уроків.
Лізи в кімнаті не було.
Сьогодні її очередь готувати для всієї школи.
Ми з Аньою вмились і одягнувшись вийшли в коридор.
Взагалі настрій в мене був гарний,бо сьогодні останній день школи,і тому що свою чергу готувати я пропустила.
І мені здається що після Денисової їжі вся школа буде ходити з харчовим отруєнням.
В коридорі стояли хлопці.На вигляд вже випускники.
Вони тримались за живіт і проклинали Дениса.Та я Ванга.
Я спустилась в хол.
За мною спустилась Аня.
На дивані сидів Міша.
Він пялився в телефон.
-Привіт,ну,скільки ти заробив на своїх ставках?-запитала я підійшовши.
-Двадцять тисяч.
-А де вони?
-Я.......їх програв.
-Тобто ти виграв двадцять штук а потім їх програв?
-Ага.-відповів він все не відриваючись від телефону.
-Міша ти не йдеш їсти?-запитала підійшовши Аня.
-Я вже.
-Добре,ми в столовку.-ми з Аньою пішли до дверей.
Прямо перед входом я ледь не збила Андрія.
Та швидко вибачившись я побігла за Аньою яка вже стояла і брала собі омлет.
Я стояла біля їди 5 хвилин обираючи омлет де найбільше ковбаси.
Нарешті я взяла свою порцію і ми Аньою почали шукати Лізу.
Не могла ж вона до тепер сидіти і маятись на кухні.
-Он вона сидить біля хлопців.-показала пальцем Аня.
-Пішли.
Ми пішли і сіли біля них за стіл.
-Привіт.
-Привіт-відповіли хором вони.
-Слухайте сьогодні ж останній день перед канікулами?-запитав Рома.
-Ага..-сказав Діма.
-Сьогодні ми будемо прикрашати школу,бо деякі учні залишаються тут на свята.-сказала Аня допиваючи свій чай.
-Справді?
-Угу.-сказала з набитим ротом Аня.
-Клас!Обажаю наряджати ялинку!-заорала я.
-Не ори вуха в'януть.-байдужо пробубнів Ден.
-Зате я не орангутанг з мозгами медузи.-сказала зло я
-Стоп а в медузи ж нема мозгів.-здивовано пробубнів Стас.
-Точно.-сказала я і почала либитись.
-Женя!-заорав вбігаючи в столовку Кріс.
-Що?
-Хоч ти залишаєшся в школі на свята?-запитав той.
-Ні я їду додому.....
-Я тоді що буду сам?!
-Ні я залишаюсь-сказала Аня.-А ще близнюки,Мира і Дана.Ну ще і Андрій.
-Хоч щось.-сумно проказав той.
Лише місяць в нашій школі змінив його.І він ніби такий ходячий позитив.
-Доречі сьогодні Сем повериається.-згадала Ліза.
Забула вам сказати,Сем поїхав в столицю на два тижні,в надії щось згадати,тому він не вкурсах,що в мене ключ і що мій батько знав Арана.
-Справді?
-Ага.Ну гаразд пішли на урок.
Ми попрямували в кабінет хімії.
Мене обрали жертвою в началі уроку.
Тому шпаргалка написана на руці мене спасала.
На прикінці уроку,я помітила що окрім нас в класі дві людини,дивно.
-Дана.Чому так мало людей.-прошепотіла я їй бо вона сиділа на парті перед мною.
-Сьогодні ж ми йдемо на два уроки.Та більше того на які хочемо.-Прошепотіла у відповідь вона.
Ми з моїм сусідом по парті Стасом офігіли.
Тоді якого фіга ми сидимо на цій проклятій Хімії???!!!!
До кінця уроку я через записки переслала інформацію всім
Як продзвенів дзіінок ми вибігли з кабінету.
-Ну на який урок ідемо?
-Давайте на фізру-сказав Діма.
-Привіт!-прокричав Кріс.
-О привіт пішли з нами на фізру.-сказала усміхнувшись я.
-Ага!
Я перевела погляд на Дена.
Не знаю чому пле Дена дуже бісить Кріс.
На мою Кріс хороший,але Ден всетаки його недолюблює.
Це я зрозуміла по злому виразу лиця і зжатим кулакам.
Ми швидко пішли до спорт залу.
Та в кутку стояла перев'язана ялинка.Сьогодні ввечері ми її прикрасимо.
Ми построїлись в шеренгу.
Я б хотіла посидіти в телефоні під придлогом болячої ноги,але сьогодні в нас здавання нормативів а фізрук пропускати нормативи не дає.
Після виконання всіх нормативів ми сіли відпочивати,та раптом фізрук вирішив зробити нам "СЮРПРАЙЗ".
-І тепер останній норматив.....-протягнув час він а ми вже почали завивати від злості-Біг.-продовжив він.
Вся наша група плюхнулась на пол бо він дав час на перерив.
Старшаки тим часом вже здали нормативи і тому ржали з нас лазаючи в телефоні.
Через декілька хвилин ми почали бігати.
Через десять хвилин фізрук оголосив результати.
-Кращий результат серед хлопців Денис.Кращий результат серед дівчат Женя.І як би це дивно не звучало,але Женя пробігла краще Дена.
Я почала пригати і радуватися.
Друзі мене поздоровиди.
-Вітаю.-поздоровив мене навіть Кріс.
Ден зло плюхнувся на сидіння і подивився на мене покривлявся
Я вказала йому фак і відвернулась.
Далі ми пішли в кабінет директора,бо там стояли прикраси для школи.
-Це дощик,це гірлянди,це кульки.-казав директор вказуючи на кожну коробку.
Я взяла коробку з гірляндами і понесла в хол.
Там вже всі чекали щоб розпочати.
Допомагав нам біолог,фізрук і директор.
Інші вчителя допомагали старшекласникам прикрашати школу з іншого боку.
Через 5 хвилин сходи були прикрашені.
-Добрий день!-прокричав увійшовши Сем.
-Добрий день!Допоможете нам прикрашати школу?!-прокричав Рома.
-Ага.
Я стояла біля Сема і Степана Ігоровича.
Я чула як той розповідав Семові про мене,про ключ,про Арана.
Сем просто похлопав мене по спині і продовжив прикрашати.
Через годину хол був прикрашений і ми пішли за ялинкою.
Стас і Ден затащили її в хол і я прикріпила її в центрі
Ліза з Даною і Мира до того часу відкрили всі коробки.
Аня принесла останню коробку з кабінету і ми почали прикрашати ялинку.
Було весело.
Міша щоб закріпити зірку на верхівці заліз на шию Ромові.
-Гірлянди не працюють!-крикнув Андрій з другого поверху.
Кріс почав судорожно переривати коробки в пошуках нової гірлянди.
Мені чомусь стало затишно.
Ден в цей час підпалив камін.
-Знайшов!-заорав Кріс,та так що Саша схопився за вуха.
Дан тим часом просто сидів в телефоні.(це не опечатка хлопця звати Дан)
От лінтяй.
Старшаки вже все прикрасили і пішли в кімнати а ми все ще сиділи.
Допомагати нам залишилия лише близнюки,і ті хлопці з коридора що проклинали їжу Дена.
Як я потім зрозуміла що їх звати Паша і Саша і да у нас два Саші.
Ми підключили гірлянду.
Аня почала бігати навколо ялинку шукаючи найкраще місце для її улюбленої кульки.
За годину всі прикраси було розвішано і ми пішли по кімнатам.
Зібрали чемодани і пішли в комнату до пацанів
Сиділи і грали в карти до двух ночі.Потім пішли спати бо завтра в 10:00 автобус до зупинки,звідки мене тато повезе додому.