ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Новини

Була неділя.
Я вже виздоровіла,тому валялася в холі разом з усіма.
-Дивітся!-прокричав підійшовши Кріс і вказавши нам конверта.
-Що це?
-Це адрес Люка.Я сподіваюсь.-сказав той.-Я побачив Люка.А це випало з його карману.
-А що за лист?
-Рахунок за світло.
-Тоді пішли по адресу.
-Ні.
-Чому?
-Велика група людей буде дуже помітною.Хай підуть двоє людей.
-Я точно піду.-сказала я.
-Я!!!!-прокричали всі окрім Дениса.
-Походу мирно вирішити не вийде.
-Тоді запитай мо в когось
-Степан Ігорович!
-Що таке?
-Ось кого б ви поставили в пару з Женьою?
-Ну......Дениса.
-Чому!!!!!????-не довольно прокричала я.

****************

Ми з Денисом нарешті вийшли з таксі.
Біля нас була будівля.
Вона була великою.
Ми вбігли в квартири.
Ми вже хотіли бігти по сходам як помітили на них п'яних мужиків.
-Опа слиш хлопець не даш закурити.А ви дівчино залишітся з нами.-сказали вони.
-Думаю поїдемо ліфтом-сказав Денис і ми побігли до нього.
На щастя чоловіки не стали за нами бігти.
Ми вбігли в ліфт.
Проїхали другий,третій і.........все.
Ліфт зупинився.В мене клаустрофобія.Але я намагалась це не показувати.
-Що?
-Ліфт ззззззупинився-сказала я заікаючись через те що боюсь.
Денис став уважно роздивлятись кнопки.
-Що робиш....ш....ш?-запитала я
-Шукаю кнопку виклику майстра.Коли я застрягав в ліфті завжди нажимав.
-А де ти з...з....застрягав?
-В Америці.
-Мг.А ми д..д..де?
-Поняв.
Я тут в ліфті вимкнулось світло.Та потім увімкнулось.
Я затислась в куток.
-Що сталось?
-В мммм...мене клаустрофобія.-пробубніла я а той почав ржатись.
-Цц..це не смішно.
-Смішно.
-Замовкнн....ни.
Світло знову блимнуло.
І тут............я відчула щось дивне.
Чиїсь.......Губи?
Я шоковано відкрила очі.
Над мною навис Денис.
Я пнула його ногою і той влетів в двері ліфту.
-Т.т..ти що зробив?
-Якщо я повторю ти зрозумієш?
-Якщо т...т...ти повториш я тебе по стінці розмажу
Я вдарила його в лице
-Щось слабовато,може.....-почав він.
Я знову його вдарила.
І тут я підняла руку щоб знову вдарити як двері ліфту відчинились.
Денис був на них спертий,тому впав.
На нас дивився мастер.
Я вскочила,подякувала і подалі від гріха,тобто від Дениса побігла до сьомого етажа.
Я віддихалася підійшовши до дверей.
Почала стукати.
Хтось привідкрив двері.
Я встигла побачити лише біле око Люка.
Та раптом той заченив двері.
Денис вже піднявся по сходам.
Я боячись завмерла на місці.
Та Денис відштовхнув мене від дверей і вибив їх.
Як камінь з душі впав.
Ми увійшли в квартиру.
Я відразу побігла до відкритого вікна.
ТА ХТО ПРИДУМАВ ЦІ ПОЖАРНІ ДРАБИНИ!!!!!????
Люк по ним спустився вниз.
Біля мене Денис девився на фото.
Я підійшла блище,але ледь ледь пересувала ноги бо дуже боялась.
На фото був Аран і якась дівчина.
Га вигляд років два.
Згадала!!!!
На весіллі в шість років я її бачила.
До того ж саме дворічну.
Денис засунув фото в карман.
Поглянув на мене і ухмильнувся.
Розворот на 180° і на вихід.
Денис побіг за мною.
Я тих алкашів на першому етажі не так боялась як Дениса на сьомому.
Пробігавши повз алкашів я відчула як хтось мене схопив за руку.
То був один з тих п'яних.
Я з розгону вдарила в руку і доки той мружився від болі побфгла в таксі.
Добре що ми попросили таксі зачекати.
Ато чекати таксі,наодинці з Денисом якось боязно.
За хвилину в таксі заскочив Денис.
-Везіть назад.-сказав той таксисту.
Я відвернулась дивлячись в вікно.
Я відчувала на собі погляд Дениса.
-Та що ти на мене пялишся?!-крикнула я.
Той продовжував та ще й ухмилявся.
Я взяла і розвернула його голову до вікна.
Той знову повернувся.
-Чому в тебе така реакція?-запитав він.
-Бо......бо.....
-Стоп.Ти хочеш сказати що ти ніколи не цілувалась?
-Це не твоє діло!!!!!!!!І ти мені нафіг не здався.
-Дивна ти.
-Я дивна?!
-Не віриш?-запитав той і почав підсуватись блище
-Зупиніть машину!
Таксист швидко зупинився і я вискочила.
Краще я піду сама по холодній вулиці,ніж  з Денисом в теплій машині.
Я подевилась назад.
Денис заплатив за таксі і теж вийшов.
Зараза.Відцепитися не може.
Я побігла далі по вулеці.
Денис біг за мною.
Все ще не забираючи з його лиця ухмилку.
Я забігла в на гору,в наш ліс.
Я побачила Арана.
Я погладила його.
Потім вилізла його дружина і вовчата.
Я їх всі х погладила.
І тепер його дружину буде звати Мері,а вовчат......Крісті і Кей.
І тут вони всі разом почали гарчати.
Я повернулась.
В притик до мене стояв Денис.
Я всіх погладила(окрім Дениса канєшно)і побігла в школу.
Відразу влетіла в школу.
Я сіла віддихуватись на диван на якому сиділи Рома Стас і Аня.
-Ну що щось знайшли?
-Так фото.Воно у.....
-Дєнчік.-почула я позаду ту пискляву дівчину.
-Господи в мене мізки не витримають!!!!!-пронили хлопці.
Я почала ржатись побачивши як та налетіла обіймати Дениса і цілувати.
Мені було і смішно,і бридко.
-Привіт.-сказали підійшовши:Ліза Міша Діма Кріс.
-Привіт.Пішли вкажемо це директору.

***********************

-На фото його донька.
-Звідки в нього донька?
-Його дружина покинула його а донька залештлася з ним.
-Донька на чотири роки молодша від нас?
-Ага.Зараз вона в одному з Лондонських дитячих притулків.
-Тобто.......
-Ми їдемо в Лондон.