Я валялась на дивані в холі як над мною напис став щось жуючи.
-Пішли скоро автобус.Чи ти хочеш і канікули тут провести?
-Іду я іду.
Я підняла з підлоги сумку й послідувала за іншими до зупинки.
По дорозі побачила вже підрісших вовченят і Арана.
Всівшись в автобус біля Ані я почала слухати музику.****************
Я вийшла з автобусу і сіла на лавочку.
Минуло п'ять,десять,двадцять хвилин.
Тато все не їде.
Тут під'їхала машина за Денисом.
І тут мені подзвонив тато.
-Але де ви?
-Тут такі проблеми.... Поїду додому з Денисом бо я не можу тебе забрати.
-Що?! -я перевела свій здивований погляд на Денис.
Той ухмилявся.
-Ну ні я на таксі поїду.
-Ні ти поїдеш. Ти ж не хочеш щоб твій батько втратив роботу.
Я матернулася і сіла в машину .
Я відвернулась до вікна, але важкий погляд Дениса на собі я відчувала так ніби бачила.
За хвилину нас зупинила поліція.
Водій вийшов показати всім свої права.
-І чого ти відвернулась?
-Що?
-Чому ти відвернулачь питаю.
-Бо від тебе мене може вирвати. А ця машина дорога в мене таких грошей нема. -перше речення не зовсім правда але прозвучало класно)))
-Ну що ти таке кажеш? Хіба я урод?
-Відчепися.
Та тут в машину знову сів водій і ми поїхали.
Я ще довго думала про його слова.
Та тут ми під'їхали до мого будинку.
-Дякую. Допобачення.
-Кому це ти лякаєш?
-Ум точно не тобі. Твоєму водієві. А ти отримаєш максимум підсрачник. -я закрила двері машини.
Та і без того було гарно чути сміх водія і крики Дениса.
Я увійшла в будинок.
Нікого не було.
Лише Цезар спав і Ніколи почувши мене почав гавкати.
Ну нічого будемо відпочивати.
Відкрила холодильник.
Походу мама сіла на дієту.
Я тихо побігла в свою кімнату і увімкнула телевізор.
Та тут почався телефонний дзвінок.
-Але Женя. Ти вже приїхала?
-Але Діана. Так тепер лише.
-Пішли в город.
-Ну ок.
Я взяла з ліжка ключик і вийшла.
Наперед передзвонила батькам.
Ті мене відпустили а тато сказав купити пивка.
А на щас розбіглася. Алкаш фіговий.
Мама його вже кодірувала а йому це не мішає.
Я вийшла до автобусного зупинки в той момент коли туди прибігла Діана.
-Привіт. -сказали хором ми і обійнялись.
По дорозі до міста я коротко їй про все розповіла. Навіть про Дениса.
-Нічого собі в тебе пригоди. -усміхнулася вона. -О де весь наша зупинка.
Ми вийшли і пішли до нашої улюбленої кафешки.
Замовивши їжу я встала із-за стола і подарувала до туалету.
Та перед дверима чоловічого туалету призупинилась.
Звідти якісь голос Сема.
-Ігоре,я не знаю що далі робити. Ми вже навіть викладали її батька і нічого.
Далі на мене косо подевилась офіціантка і я відійшла до жіночого туалету.
Та через щільність в дверях я побачила як Сем храмах до дверей.***************************
Я увійшла в будинок.
Шумів телевізор і запах млинців.
-Привіт!!!
Мама з Татом обійнялись мене.
Я усміхнулась і сіла біля батька.
Та за десять хвилин ми вже їли млинців.
7:00
-Ліза, Аня вставайте!!!-прокричали я і лише потім до мене дійшло. -А я ж дома. А чому тоді будильник задзвонив? Це я дума не виключила його. -не дивитися я часто розмовляю сама з собою.
Я спустилась вниз і сіла за стіл.
-День добре що ти прокинулась.Піди в магазин купи хліба.
-Ну, мааааам!!!!
-Я сказала йди.
-Гаразд.
Я одягнулась в джинси і кофту і спустилася вниз.
-Мяяяяяу!!!-почулося на весь будинок.
-Женя що ти зробила з котом!?
-Тату,я не винна що він лягаю на сходах!!!
Я вибачилась перед котом і взяла зі стола гроші.
Взялась і вийшла.
Та десять хвилин гралась з Ніком а лише потім пішла.
Підійшла до найблищого магазину.
Та там було закрито
Я пройшла три вулиці до наступного магазину.
Купила хліб і вийшла.
Та тут побачила двох чоловіків.
Ігоря і директора Джекової школи.
Ті погнадися за мною.
Та я швидко побігла назад.
Наступила на конку і викинула ногу.
Бігти не могла.
Та тут я відчула як хтось схопив мене за ловіть і затягнув за поворот.
Я підняла голову.
-Денис а ти звідки тут?
-Прогуляюся. А тепер тихо.
Я побачила як вони пробігають мимо нас.
Та тут вони призупинились.
Ми ще більше продались до стіни щоб нас не було видно.
Та лише тепер я зрозуміла що стою в темному повороті з хлібом в руках придатна до Дениса.
Та коли ці рухи пробігли я впала газетою схопившись за ногу і закричала від болі.
Ну як закричала показала.
-Вони тут я чув їх голоси!!! -почувся голос Ігоря.
Ми знову продались до стіни.
Ті заглянули в наш поворот але нас не побачили.
Денис трішки приобійняв мене.
Я не знаю про що я думала, але я пообіцяла його теж.
Денис вилупив на мене очі а я сховала почервоніла лице.
Та нарешті ми змогли видихнути спокійно.
-Що це щойно було? -запитав Денис.
-Я казати не буду. Ти ж і так зрозумів.
Той усміхнувся.
Я захотіла зробити крок і впала на землю
-Що таке?
-Я лапки вивернула.
-Давав я тебе понесу на спині додому.
-А хліб куди жінкою?
-В зуби.**************************
Ми увійшли в будинок.
Ну а я в'їхала на своєму скакуну.
-Женя ти пішла за хлібом півгодини тому? А ти приїхала сюди на Денисі. -засміявся тато.
-Я просто ногу вивернула.
Тут в гостинну увійшов Діма.
-А ти чого тут? -за речами приїхав.
-Давав ми хоч тебе чаєм пригостимо.
Ми сіли за стіл.
-Щось з вами не так. -сказав в казки на нас з Денисом Діма.
-Як це?
-Зазвичай ви перекидуєтесь злими поглядами. А сьогодні ні.
-Та ні все в порядку........Привіт)))
Вибачте що рідко випускаю глави. 🙇Просто скоро екзамени і потрібно готуватись. А ще я просто не хочу закінчувати історію. До кінця ще дві три глави і мені від цього сумно(((
Але я вже вигадала нову книгу і навіть зробила обкладинку.
Сподіваючись вона вам сподобається😇
Всім добра.
🙋
ВИ ЧИТАЄТЕ
ШКОЛА ВИЖИВАННЯ
Fiksi RemajaДівчину Женю відправляють на навчання в школу-інтернат,та хто ж знав що це не просто школа