ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Хуліганства

Я прокинулась в 6:00.
Дивно.Я лягла пізно.Спала всього 5 годин.
Я вибігла в коридор.
Швидко по сходам побігла в столову.
Нажралась до відвалу і змучена потопала в зал для тренувань.
Доки я хом'ячила дівчата вже поїли і сиділи чекаючи мене в залі.
Раптом я побачила Хлопців.
-Судячи потому як Міша уважно дивиться на телефон вчора йому дещо обломилося.-звернулася я до Роми.
-Ага.5 тисяч виграв.Тепер його від телефона не відірвеш.Міша думає що він Ванга.-відповів він.
-Жень здоров,ти зробила реферат.-запитав Стас. -Що за реферат?
-Звідки я знаю його ж тобі задали.
-Понятно.Дана!Слухай а що за реферат мені задавали зробити?
-Реферат про Людовіка XIV.
Раптом в клас увійшов Андрій миколаєвич.
-Сподіваюсь ви не забули що за тиждень в нас екзамен?-запитав той.
-Ні.
Ми почали урок.
На перерві я швидко побігла в інформатичний.
-Добрий день Марина Йосипівна.
-Привіт Женя.
-Ганна Іванівна попросила розпечатати інформацію.
-Гаразд.-сказала вона встаючи ізза комп'ютера,бо лише на ньому був введений пароль від нормального вай фаю.
Вся школа ж користувалась поганим вайфаєм.
Я швидко взяла свій реферат і побігла на урок.
На великій перерві я маялась фігньою.
-Женя!-заорав Стас.
-Що?
-Пішли з нами побіситись.
-Ок.
Я вибігла надвір.
Я Стас Діма і Ден почали носитись по подвір'ю.
Рома залишився з Мішою бо той вже хотів ставити на ставку Ромові золоті часи.
В кінці нашої прогулянки ми вирішили залізти на дуб що ріс біля школи.
Ми залізли на нього щвидко.
Раптом Стас помітив дещо десь далеко і побіг.
Повернувся він з мотузкою в руках.
Ідея прийшла в голову сама собою.
Ми почали бігати шукаючи палку.
Я вилізла на дерево в пошуках палки.
Я побічила гілку яка була така що витримала б і Дена з Стасом.
Я відламала її.
Прикріпивши її до мотузки ми почали кататись.
-Зарази мєлкі!-орав біжучи на нас охоронець дядя Коля.
Ми побігли за школу.
Та моє рукожопство не знає меж.
Я спіткнувшись на рівному місті і ледь не розбивши ніс я впала.
Ден схопив мене за руку і потащив за іншими.
Я впала на Дена так що вдарила його своєю головою а його голова через це вдарилась в стіну.
-Пробач.
-Пробач?Та у мене шрам буде.Дура.
-Уті які ми ніжні.
Я оглянулась.
До мене доперло що я сиджу на Денові.
Я швидко сіла біля нього.
-Добре що встигли відбігти.-пробубнів віддихуючись Рома.
-Да.І Ден можеш вже пустити мою руку.
-Твою ж мать!-заорав він відпустивши руку і відскочив.
Ми тихо пролізли назад в школу і пішли на уроки.
Після уроків я пішла на тренування
Я чекала Дена час.
Він приперся з дівчиною.
-Слухай ти хочаб колись прийдеш вчасно?!
-Ой Ой.
-С*ка.
-Добре ми пішли тренуватись.Пока.
-сказав він тій дівчині а я була рада що ми нарешті почнемо тренування.
Ми тренувались три години.
Потім Ден звалив а я залишилась.
-Ну ні я не програю тим паяе цьому людоподобному дебілоіду.-бубніла я відроблюючи удари на дереві.
Я обцарапала собі руки до крові.
Все пече а я продовжую тренування.
Я пішла спати лише коли дядя Коля загнав мене в школу.
Я тихо пройшла в кімгату.
Ліза з Анею валялись з телефонами в ліжку.
Я та кож взяла телефон і лягла.