ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Вихідний

Прокинувшись я помітила що в кімнаті нікого нема.на годиннику 8:00
Я одягнулась і вибігла в хол.
-Степан Ігорович!А де всі?
-Сьогодні з школи їздать автобуси до різних зупинок,тому всі поїхали додому.
-Коли наступний автобус?
-Через 15 хвилин.
-Так все я збиратись!
Я вбігла в кімнату і взявши телефон з наушниками й деякі речі побігла на зупинку.
Сіла в автобус і увімкнула собі музику.
Ми приїхали в три дня.
Я замовила таксі і доїхала до будинку.
Дістала з карману ключі і увійшла.
Вдома був лише Діма
-Привіт.
-Ти прийшла?-байдуже запитав він.
-Що читаєш?
Я заглянула в книгу.
Це був фото альбом.
На всіх фотках ми з братом побиті і зля бо з дитинства бились круглими сутками.
І мене не зупиняло те що він старше на 3 роки.Але нам було весело.На кріслі розлігся Цезар.
Я погладила його.
-Гаразд я пішла в місто мама прийде подзвониш-сказала я і вийшла.
В дворі я погладила Ніка.
Я подзвонила своїй кращій подрузі Діані.З нею ми познайомились ще коли я була дуже сором'язливою і плаксивою а в неї не було багато друзів.Вона на рік молодша від Діми і на два старше від мене.
Ми домовились зустрітись в місті біля парку.
Я увійшла в парк.
Раптом побачила трьох знайомих хлопців.
Я швидко побігла до них.
Це були Міша Рома і Діма
-Я не знала що ви тут живите!
-Женя?!
-Так!
Раптом ізза Роми виглянув Ден.
-І ти тут?!Ну чомуууу???!!!
-Я сам не радий.
Раптом хтось закрив мені очі руками.
-Діана!!!-заорала я.
Ми обійнялись.
-Знайомся це мої нові однокласники.
-Я Міша.
-Я Рома.
-Я Діма.
-О у Жені так брата звати.-сказала Діана.
Ден мовчав.
-А ця німа сволоч це Ден.Дибіл і олух.-сказала я бо бачила що Ден закотив очі і спеціально мовчав.
-Тупоголова.-пробубнів Ден.
-Біжи.
Я почала ганятись за Деном по всьому парку.
Через 5 хвилин ми закінчили.
-Пішли в кафе.
-Добре.
По дорозі ми зустріли мого брата.
-Женя йдеш бухати?
-Діма ти не офігів?!
-А що я?
-Та не ти мого брата теж Діма звати.
-Добре Добре я в університет.
-Вали.Сволота.
Через пів години ми увійшли в кафе.
Поїли тортика і вирішили піти на атракціони.
-Пішли в кімнату страха.
-Ок
Ми ржали.Страшно нам не було.
Через годину я повернулась додому.Та перед цим побавилась з Ніком.Цезар до того часу кудись змився.
Там вже були батьки.
-Женя!
-Привіт!Я така голодна.
-Гаразд зараз дам тобі курочку
Я обожралась і пішла до себе в кімнату.
До півночі сиділа в вк і лягла спати.