ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Мама

Я встала в одинадцять через лікаря.
-Вставайте!
-Ну блін......
Я піднялася з ліжка.
-Гаразд хто піде за сніданком?-запитав Макс.
-Денис.-сказала я.
-Чого я?!
-Ти тут один здоровий.Такщо давай.Ковиляй в столову.
-Дура.-сказав Денис і вийшов.
-Дігінірат.
Я залізла в шкаф і переодягнулася.
За хвилину повернувся  Ден з підносом.
Ми швидко розобрали їжу.
І тут в кімнату влетіла жінка.
Вона вбігла і обійняла мене.
-Мамо що ти тут робиш?
-Мені Діма все розповів.
-Діма?
-Ага.
-І на скільки ти приїхала?
-Якщо до вечора все буде добре то поїду
-Ден до завтра ні слова про кулон.Ато мене вона забере.
-Я за.
-За допомогу?
-Ні за щоб тебе забрали.
-Тихо ато я всім розповім про твої нічні походи.
-Гаразд.Дура.
-Дебіл.
Мама сіла на ліжко і почала за нами наблюдати.
-А чому ти в чоловічій палаті?
-Місця мало.
-А я так розумію що цей молодий чоловік уступив тобі місце.
-Хто?!Цей деб......а да да уступив...-сказала я.
-Я Денис приємно познайомитися.-сказав той.
-А я думала Ден.-сказала ухмильнувшись.
-Замовкни.
-Ну гаразд.Я піду до ванної.-сказала мама і вийшла.
Я з полегшенням розтягнулася на ліжку.
Слава богу мама не помітила царапин на руках.
Ми з хлопцями сіли грати в футбол.
Влад включив музику і почалося діско.
Коли увійшла мама ми виключили музику.Так пройшло три години.
Потім нам привезли капельниці.
За годину я виглянула коридор.
Там той директор Джекової школи розмовляв з якимісь медбратом.
Потім повернувся і побачив мене.
Я захлопнула двері.
-Денис!Там той директор!
-Який?
-Ну Джекової школи.
Той ідіот вибив двері і увійшов в палату.
-Слиш як тебе там.....Женя.Ти гадаєш що сховалася в лікарні і я тебе не знайду?Тут нема твого директора.
Мама шоковано сперлась на стіну.
-Жени сюда кулон.
-Нема.-я перевала погляд на хлопців.Все ок кулон у них.
Я здурі фляснула його в живіт.
Той розбив мені губу.
Я перекинула його.
-Денис я незрозуміла ану сюди доплмагати!Тебе сюди приставили мене захищати.
-Денис ні а от Ден можливо.
Доти той чоловік штовхнув мене в стіну.
Я головою вдарилась в підвіконня.
Схопилась за плече яким довбанулась в стіну.
Хлопці і моя мама стояли в шоці.
-Знаєш що Денис.......обійдуся.Сама впораюся!
Я встала
Вмазала тому чудіку по морді.
Я три рази вдарила його в ніс і він впав.
І тут в кімнату увійшов Степан Ігорович
-Цей дурак знову приперся?!
-Ага.
Наш директор зав'язав йому руки.
-Женя!
-Так......Мам.-сказала я.
-Збирай речі.Ти їдеш додому......
-Що?!Ні?!
Навіть Денис підняв голову і подевився на мене
-Не хочу!!!!!!!
-Женя вибач,але твоя мама має право на це.Ти ж неповнолітня.
-Що?!Ні!!!!!!!!!!!!!!
Я зло склала речі в сумку і сіла в машину.
Ми доїхали до школи.
Вийшли і йшли в школу щоб забрати речі.
Я з мамою не розмовляла.
І не буду розмовляти.
Ми увійшли в ліс.
Я йшла позаду мами.
І тут я побачила Арана.
Той хотів до мене бігти.
Я показала йому рукою щоб звалював і той послухався.Якщо мама дізнається що тут є вовки в житті мене не верне.
Ми увійшли в школу.
Дівчата мене обійняли.
-Женя!
-Дівчата......я їду додму.
-Що?!
-Не бійтеся я знайду вихід.
Я зібрала речі.
Мама доти забрала мої документи і результати екзаменів щоб мене з ними привести в мою минулу школу.
Я обійняла пацанів і дівчат.
Наостанок вказала Джекові фігу і ми сіли в машину.
Всю дорогу я маму не чула.Просто слухала музику.
Увійшла в будинок.
Татові мама вже подзвонила.
Діма схоже вже переїхав.
Я пішла в кімнату і думала як повернутись в школу.