ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Екзамен

Я прокинулась в два ночі від шуму за стінкою.
Я зрозуміла що робиться і швидко розбудила дівчат.
Ми побігли в 127 кімнату.
Там був чоловік в чорному.
Очі в нього були дивні.Я ніколи таких не бачила.
Вони були ніжно ніжно голубі.Майже білі.
Він швидко побіг до виходу.
Аня почала крити вихід,а ми з Лізою почали на нього наступати.
Ми відняли з його рук записку.
Він відштовхнув Лізу.Я все ще тримала його за руку.
Вдарила його з розмаху в спину.
Той ідіот дістав ніж.
За хвилину він порізав руку.Я все ще його тримала.
Його кофта вже пропиталась кров'ю з моїх рук.
Я вирішила спробувати той прийом яким переді мною хвалився Ден.І казав що в мене так не вийде
Я спробувала і перекинула його через пличе.Але перемогти такого громилу справа не з легких.
Той чоловік вдарив мене в голову.
Я постаралась знову його вдарити.Голова вже паморочилась.Мені здається що ще трішки і в мене буде струс мозку.Ну ні я не хочу йому програти........
Та він відштовхнув Аню і побіг геть.
На вчорашніх ранах була одна велика свіжа.
-Блін.
-Ця записка була в нього в руках.
Я відкрила записку.
Вона була стара і не розборчиво написана.
Ми вирішили що віддамо її директору завтра.
А зараз спати.
Зранку я одягнула спорт костюм і поклала записку в чехол для тедефона.
Дівчата теж зібрались і ми пішли за хлопцями.Вони жили в одній чотирьохмісній кімнаті.Наша кімната була всього трьохмісна.
Майже всі спали.
По школі ходили лише старшекласники Майк і Макс.
Я почала стукати в кімнату хлопцям.
Відкрив заспаний Міша.
-Що приперлись?-запитав зівнувши він.
-Є діло буди всіх.
-Добре.Пацани!!!!Підйом!!!
-Шо за х*рня?!
-Да чого так рано?!
-Того!
-Де живе Денис?-запитала Аня.
-В 101
-Добре ми пішли.
Через 5 хвилин будьте одягнуті
Йти було не далеко бо хлопці жили в 93 кімнаті.
Я постукала в двері.
Їх відкрив соннний Ден.
-Одягати штани і строїтися!-заорала я.
-Шо приперлися?!
-Може впустиш?-сказала Ліза
-Ніхрена собі хороми!-заорала я.
В його кфмнаті стояв мак бук.
Біля нього айфон.
Ліжка в його кімнаті були великі і двохмісні.
Їх було три.
-Ти з ким живеш?
-З Даном і Сашою.
-Так гаразд одягнися в нас є записка яка допоможе знайти амулет.
Через 5 хвилин всі одяглись і ми пішли до директора.

***************
-Записка?-запитав директор.
-Так.Ось вона.-сказала я і протягнула її Степану Ігоровичу.
-"Підказка знаходиться за сто метрів від входу в те місце яке будо вказане в мигулій підказці"-почав читати той.
-Так он чому він прийшов!Шукав щоденник з минулою підказкою.-сказав Діма.
-Ми поняли дякую.-сказав байдужо Ден
-Ден!!!!Який ти дебіл!!!-заорала на нього я.Як можна бути таким грубим?!
-Пішли рахувати метри.-сказав надягаючи куртку директор.
Ми ж вийшли на двір без курток.
За сто метрів знаходтвся той самий дуб.
-І що?!Де тут підказка?!-запитав Стас.
-Десять років назад дерево було таке.-сказав Степан Ігорович поклавши руку на рівні мого поясу.
-Тобто підказка на дереві.А якщо тоді воно було маленьке то заоаз підказка знаходиться там-сказав Рома вказуючи на вершину дерева.
-Ви будете лізти?!-запитала Аня.
-Ви ж впадете.-сказала Ліза.
-Ні ми вже лазали.....-сказала я та потім побачила злий погляд директора-вдома.-доповнила я зоб нас не покарали.
Ден поліз на дерево.
-Тут щось нацарапано!-прокричав він з вершини дерева.
-Що?
-Не понятно.
-Є ідея.-сказала Аня.
-Яка?
-Треба листок і ручку.
-Я бачив їх у охранника.-сказав Стас і побіг.
Через хвилину він приніс папір і ручку
-Одна проблема.Я не поміщусь там біля Дениса.-сказав той.
-Добре я полізу.-сказала я і взявши все необхідне полізла на дерево.
Я сіла і перепечатала вса на папір.
Через три звилини ми з Деном злізли з дерева.
Я прочитала те що розібрала на листку
-"Те що вкаже дорогу до скарбу знаходиться в тої хто з самого початку не була на початку ланцюга живлення"Що?!-з непорозумінням додала я.
-Так ключ у дівчини!І вона ще до прибуття в нашу школу мала міцний характер і могла за себе постояти.До вечооа я знайду її.-сказав директор і пішов в свій кабінет.
Першим уроком були бойові мистецтва.
Ми почали заняття.
Раптом Ден випадково штовхнув мене в руку.
-Ай!-крикнула я від болі
Ден схопив мене за ту руку і подивився на неї.
-Це ти так да вчора тренувалась?!Андрій миколаєвич у Жені порізи і царапини на руці -сказав Ден.
-Женя швидко перев'язала руку!
Я пішла в свою кімнату і дістала з сумки елестичний бінт.
Перев'язавши руку я повернулась на урок.
Далі уроки були нудні,та останнім уроком був екзамен з бойових мистецтв.І да нам поставили два уроки бойових мистецтв.
Я з Дімою увійшла в зал.
Інші вже там були і сиділи на підлозі навколо матів.
Я тихо стала біля Стаса.
За столом сидів Андрій Миколаєвич а біля нього Степан Ігорович.
В залі стоя в шум.
-Тихо!-заорав директор.Та так що Андрій Миколаєвич підскочив зі страху.
-Сьогодні ми починаємо наш екзамен.-порушив мертве тишину Андрій Миколаєвич і усміхнувся.Я дивилась на н х і бачила дві протилежносі.Доброго вчителя і строгого директора.
-І першими йдуть...Миренко Єлизаветта і....Михайленко Станислав.
Ліза і Стас стали в центрі матів.
-1,2,3...ПОЧАЛИ!!-прокричав Вчитель.
Ліза з самого плчатку нанесла замах в живот.А стас в спину.Правило було таке що бити не дозволялось кулак зупиняти.
Бо лікувати когось ніхто не хоче.