ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Звичайний вихідний

Я прокинулась на підлозі.
Спочатку не зрозуміла чому.
Потім я згадала вчорашній вечір і проклинаючи того чортового козирного туза підійшла до вікна.
Там вже дядя Коля орав на якихись хлопців.
Все як обично.
Всі вже були одягнуті і сиділитна ліжках.
Лише Міша все ще валявся в ліжку.
-Так все мене це задовбало.-сказав Стас встаючи з ліжка.
-О я знаю що ти хочеш робити.-сказав одягаючиилінзи Діма.
СТОП.Діма насить лінзи!?
-Діма ти носиш лінзи-шоковано запитала я з дівчитами.
-Ага.-сказав той мружачись щоб лінза стала на місце.
Я швидко перевела погляд на Стаса.
Той підіййшов дл міші і з усієї дурі зкинув його з ліжка.
Ми почали ржатись.
-А?!Що?!Чьо ржете.-сказав той а ми почали ржатись ще сильніше.
-Пішли краще вже їсти.-сказав Рома.
-Ага.
Міша напялив штани і ми пішли в столовку.
Ми взяли свої порції і пішли шукати вільний столик.
Відразу побачили за столом Кріса.
З радістю сіли біля нього.
До нещастя біля нього сидів Ден.
Та відразу як ми почали їсти мій настрій піднявся.
Бо я знову побачила ту дівчину.
Вона з криками:Дєнчік!!-бігла до Дена.
Як вона напригнула йому наколіна той злйкнув.
Інші намагалися  здержувати сміх,а я ржала як кобила.
-Чьо ржешся?!Ніби тобі  якась кобила пригнула на синяк.Дура.-сказав той.
-Ой ти наш бідненький.Синячок вдарив.-через сміх казала я.
-Та коли ти вже відстанеш?!-рявкнув на ту дівчину Денис.
Мені навіть стало її шкода.
Він скинув її з себе.
Та так що вона впала на землю.
Вона почала нити що вдарилась.
Господи як вона мене бісить!!!
-Доречі Женя куди ти вчора побігла коли вибігла з клубу.-запитав з набитими щоками Кріс.
-А....це не важливо.
Кріс це не повинен знати,а вот іншим я все розповіла коли ми лягали спати.
-І вибач Кріс твоя куртка залишилась  в клубі.
-Не біда вона мені і так мала.
-Так гаразд.Женя Аня пішли за ключем.-сказала Ліза встаючи ізза стола.
Ми потихому пішли на другий етаж.
Аня постукала в двері.
Їх відкрив Степан Ігорович.
-Добрий день.
-Доброго дня.
-Тату,а ми вийшли їсти а ключі залишили в кімнаті.Дай свій.-сказала Аня витягнувши руку і зробивши щенячі очі.
-Гаразд тримай.-сказав директор і дав нам связку ключів.
На кожному ключі був написаний номер кімнати.
Скоріше всього в нього є ще дві связки бо на цій всього сорок ключів.
Ми підійшли до дверей.
Аня їх відкрила.
Аня відразу заскочила в душ а ми з Лізою взявши телефони лягли на ліжка.
Минуло три години.
Мій телефон сів тому я почала нити що мені скучно.
-Скучноооооо.-протягнула я.
-Ерез час нас кликали до себе хлопці.-сказала Ліза
-Ок.
Раптом мені хтось подзвонив.
Це була мама.
-Ало.
-Ало.Женічка.
-Привіт.
-Ну як в тебе справи?
-Добре.
-А як навчання.
-Нормально.
-Що нормально кажи.
-Та добре добре.
-Не прикрикуй.
-Та не приурикую я мам!
-Так добре.Ну  а як друзі.Ти ж там не стала ізгоєм?
-Ні мамо в мене є друзі.Аж восьмеро.А хотя ні семеро.
-А ну добре.
-Пока мам.
-Куди пока?
-А просто.....нас директор кличе......на всешкільні збори.
-А ну гаразд пока
Я скинувщи трубку з полегшенням видохнула.
-Фух.....
-Так гаразд вже і мені скучно.Пішли до хлопців.-сказала захлопнувши книгу Аня.
Ми взявши телефони а я ще й зарядку пішли до хлопців.
Двері нам відкрив Ден.
Всі вже сиділи і вирішували що дивитись.Ми пройшли від дверей.Ден підклав мені підніжку.Та я через геї переступила і вдарила його по нозі.
Аня сіла біля Діми,а ми з Лізою помітили два вільних крісла.
Ми швижео на них сіли.
Всі сиділи на ліжках або кріслах,а ось Денові прийшлося сидіти на підлозі.
Минула половина фільму.
Ми сиділи і їли фрукти які ми стирили з столовки і попкорн.
Біля мене пройшов Діма з фруктами в руках.
І само собою я повинна була зарити носом в ці фрукти.
Я пішла в туалет змивати з себе липкий сок.
В ванній було на диво чисто.
Хотя з хлопців лише Міша чистоплотний і окуратний.
Я вмила лице.
Та повернувшись в кімнату я побачила в моєму кріслі наглого гомодрила Дена.
Я тихо підійшла до крісел ззаду.
По дорозімене помітив Кріс.
Він ледь здержував сміх щоб не палити всю контору.
Я підсунула руки під крісло.
Слава богу перед кріслами не було меблів.
Я підняла крісло.
Ден випав з нього і зарив лецем в попкорн.
Ми з Крісом почали ржатт а інші не розуміли що сталося.
Я швидко сіла на крісло.
-Ах ти ж........-почав Ден.
-Циц!
-Що таке.
-Нічого.Просто треба було його якось зупинити.
Ден спокійно сів на підлогу.
За годину фільм закінчився.
-Ну чим займемося?-запитав Міша.
-Давайте в карти-запропонував Рома.-Діма роздавай .
Діма роздав карти.
Першу роздачу я виграла.
Я лежачи на ліжку з мискою попкорму дивилась на свою майбутню жертву.
Можливих жертв було багато,але я надіялася що це буде Ден.
Та судячи з того які карти були в нього я зрозуміла що програє скоріше всього Аня.
Пройшло хвилин 5.
Друге місце заняв Стас.
Тепер ми двоє сидимо на ліжку і гадаємо хто програє.
Наступною виграла га моє здивування Аня.
Потім Кріс.
Міша.
Рома.
Ліза.
І тут я почала радіти і скакати по кімнаті.
Наступним виграі Діма.
І це значить.....що я загадую бажання а Ден його виконує.
-Ура!!!!
-Ой бл*-сказав схопившись за голову Ден.
-Денис........піди в кабінет директора.....постукай....він відкриє двері.А ти скажи що жити без нього не можеш,а потім побіжи геть.
-А це не надто?!-запитав той.
-Ні.Ось скажи що жити без нього не можеш і поцілуй......оце перебор.-сказала я вмикаючи камеру на телефоні.
Ми восьмеро сховались за поворотом і я почала знімати.
Ден виконав все і звалив в кімнату.
Директор швидко зрозумів що стоється.
-Більше мене в свої карточні справи не втягуйте!Хто навчається в моїй школі?!Дебіли!-прокричав директор і закрив двері.
Я ржучись йшла за всіма.
В кімнаті Ден ледь не хотів мене вбити.
-Дибілоідка.
-Ага ага продовжуй обзивати сам себе.Доречі це перший раз коли ти сказав про себе в правильному роді(хто не зрозумів це перший раз коли він сказав про себе в жіночому роді)
Я швидко показала всім відео де Ден позориться і довольна сіла на місце.
Більше бажання грати в карти не було.
Хоча таке тупе бажання я б нікому окрім нього не загадала.
Просто  його бажання були жахливі.
Починаючи від признання в коханні дяді Колі і закінчуючи походу в клуб  в чоловічому одязі.
В хлопців ми провели весь день.
А ввечері розійшлись по кімнатам.