ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

14

Сьогодні 14 лютого.
Для когось це свято,а для мене це черговий робочий день.
Та найбільшою проблемою для мене є те що сьогодні дискотека.
І дівчата обов'язково змусять мене піти.
-Не одягну!!!!-кричала я бігаючи від Ані з Лізою які хотіли одягнути мене в юбку.
-Я піду в штанах.
-Та бог з тобою-здалися дівчата.
Ми одяглись і пішли в хол,бо вже за хвилину дзвінок.
Ми швидко вбігли в столовку.
Там не було нікого.
Ми швидко сіли за стіл.
За 5 хвилин увійшли в кабінет географії.
Сумний урок лише іноді розбавляли жарти Саші а так ми ледь не померли від скуки😭😭😭😫😭😭😭😭
Та після уроку ми радо вибігли в хол.
Хлопці сиділи на дивані.
-Привіт!
-Пртвіт!Ви на якому уроці були?
-На історії.Скука зелена.
-Може пішли на фізру?
-Ок.
За десять хвилин ми пішли до спортзалу.
Фізрук наорав на нас,змусив все робити по два рази.Як обично.
В кінці ми ще й парти таскали для дискотеки.
Далі уроки були сумні.
Лише періодичні жарти і сміх з наших парт розбавляли цю скуку

***************

Я швидко одягла рубашку з джинсами і почала чекати дівчат
-Ну доки ви вдягнетеся я в хлопців побуду!-сказала я і закрила двері.
Швидко побігла до хлопців.
Ті грали в приставку.
-Хельоу ітс мі!!!
-О Жень пішли бо ці зарази зі мною грати не хотять!!!-пронив зробивши моську Міша.
-Ок.
Я сіла біля нього і ми почали гратись.
Закінчилось все тим що моя машина з'їхала в обрив.
-Хто вчив тебе водити?
-Не довіряйте Жені машини.
-Ну ви йдете?-запитала відкривши Двері Ліза.
Ми вийшли.
Подорозі заскочиди за Крісом і Денисом.
Пішли до спортзалу.
Я відращу побігла до столу з фруктами.
Так минуло дві,три,десять пісень.
Дівчпта танцювали,а я просто біля стола нажиралась іноді підтанцьовуючи.
Тут почався медляк.
Я доїдаючи яблучко пішла до лавки.
Вийшло так що я очутилась по іншу сторону від інших.
Прекрасно.
Та відразу на моєму лиці з'явилась усмішка.
Бо прибігла Марина.
Зараз ви почуєте її слова і зрозумієте хто це.
-Дєнчік!!!!!
Так ту дівчину звати Марина.
Денис скривився.Я ж ржалась як кобила.
Марина вхопила його і почала танцювати.
Денис побачив як я угораю.
Відштовхнув її і пішов на мене.
Мені хнову стало її шкода.
Але за хвилину мені стало шкода себе.
Той дурак вхопив мене за руку і підтягнув до себе.
-Пусти.
-Неа.
-Денис пусти .Денис.Денис!Денис!!!
-Пусти дебілоїд!!!!-крикнула я вже на весь зал.
Той дише ухмильнувся.
Я вирвалась і сіла.
Та цей дебіл знову потягнув мене тануювати.
-Навіщо ти це робиш?
-Бо хочу.
-Денис ти кончений егоїст.
-Я знаю.
-С**а.
Я знову вирвалась але на цей раз пішла до дверей.
-Іди сюди.-почулося позаду і Денис знову мене потягнув.
-Денис!!!!Ти мене задовбав!!!!То бісиш,то цілуєш!!!!!Опреділися!!!
Я оглянулась.
Вся школа вилупила на нас очі.
Я пару раз матернулася і вийшла в коридор.
Перед диваном мене зупинив Степан Ігорович і без слів повів в найблищий кабінет.
-Що таке?
-Женя а що між вами.
-З Денисом?
-Угу.
-Ненависть.
-Це ти а з його сторони.
-Не знаю.Я його не розумію.Він складна людина.До тогож він мене бісить,знущається.
-Насправді я перший раз бачу його таким.
-Невже я єдина кого він бісить.
-Намагайся його зрозуміти.Модливо він не такий поганий як ти думаєш.
-Я не знаю.Я заплуталася в ньому.
-Гаразд іди.
-Угу.-я вийшла з кабінету.
Перед дверима мене зустріли дівчата з хлопцями.
-Розповідай!!!-кричали вони.
-Що?
-Ну розкажи про Дениса.
-А що про нього розповідати?
-Те саме що і в спортзалі,але детальніше.
І тут серед товпи я помітила всіх наших,окрім Дениса.
Я сіла на крісло.
-Ну як було?
-Що було?
-Ну......поцілунок.
-Ужас.
-Що так погано?
-В смислі?
-Ви довго цілувались?
-Не ми а він це різні речі!!!
-Ну!!!
-Я як плбачила,то вдарила його і вибігла з ліфта.
-Інтересна ситуація.
-Я в кімнату.-пробубніла я.
-Ми теж!!!-почулися голоси дівчат.
Та кроків не послідувало.
Я повернулась.
Це хлопці їх зупинили і щось сказали.
Я пішла в кімнату.
Лягла на лідко.
Мені було дуже погано.
Я увімкнула в навушниках музику.
Напевне друзі подумали що мені потрібно побути самій.Але ні.
Мені потрібна чиясь підтримка
Щоб хтось обійняв і заспокоїв.
Але зараз люди які це робили далеко.
Мама далеко від мене,а Женя далеко за прірвою між нами.