ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Гарні новини

Я прокинулась від того що на мене хтось вилив воду.
Відкривши очі я побачила ржушчихся хлопців.
-Падли!!! -заорала я і побігла за ними.
-Тссссс-зупинив мене Рома.
Я штовхнула його.
-Тварі.
-Та тихо ти!!! -прошепотів він. -пішли Лізу облиємо.
-Ага. Я за водою. -сказала я пішовши в кімнату за відром.
Двері першої ванни були закриті.
Я заглянула в другу і нарешті набрала води.
Поки йшла заглянула до кімнати Ані.
Схоже це вона в ванній.
-Ей ти йдеш? -прошепотів Міша.
-Ага.
Я передала відро гомодрилу і стала зліва від ліжка.
Коли почався всплеск вся кімната злилась криками Лізи яка зі страху вискочила аж до дверей.
-Падлюки!!!
-Ви двоє переодягніться бо зараз одяг поширене аж до нитки. -сказав Діма.
Ми розважались по кімнатах.
І справді. Ще трішки і майка буде продовжувати.
Переодягнулась і подивитись на часи.
-Йоп твою суть ми запізнюємося!!!!!-проеричала я та так що напевне у сусідів зверху, знизу і робота штукатурка посипалася.
Так сказати охрестили весь осель.
Вхопивши сумку з телефоном вийшла.
-Я хочу жрать!!!! -прокричав Стас.
Ми спустилися на перший етап і сіли їсти.
Сьогодні ми старались хоча не сожрати все)))))) 😂
Веселуха навчалася коли ми почали набдюдати за тим як Ян і Мира ганялися один за одним.
-Привіт. -сказала прийшовши та ж компанія.
-Здрастє.
-Зганяй мені за лате.-сказав Денис протягнувши гроші.
-Ми за метр від Соловки. Просто.Візьми.-зло пробубніла я.
-Ні тут воно не смачне.
-Ти дебіл? Хоча що я питаю. Це і так помітно.
Денис ухмильнувся і пішов до дивану в лоббі.
-Щоб я ще раз сіла грати з цим жуліком в карти!!! -проклинала я його йдучи під дощем за кавою я для цього придурка.
-Дайте будь ласка одне дата на виніс.
-Може картку на знижку ви часто до нас заходите.
-Та ні я сьогодні тут останній день. Допобачення!!!
Я вибігла і попрямував до готелю.
В лоббі нікого не було.
-Блін!!!
Я натягнула сумку вище і побігла.
За наступним повороти побачила знайомі куртки.
-Ай блін!!! Забула. -сказала я і плюнула в кружку.
-На твоя кава.
-А здача?
-Який даний. Це всього 5 гривень.
Я штовхнула його і пройшла вперед до Кріса.
Нарешті увійшовши ми розважались на крісла біля трибун.
-Сьогодні фінал. Цікаво хто з нас буде тут битись?
-Вот я не розумію. Навіщо кликати на змагання всю школу якщо б'ються троє?
-А ти хочеш сидіти в школі і вчити фізику?
-Ні ні ні ні ні.
-Тихо починається.
Ми поглянути на рупор який вже видав імена перших учасників.
Я перевела погляд на стільці і засміялась.
Наш учитель хімії заснув і наші хлопці помалювали йому вуса.
Навіть люди з інших шкіл засміялись.
Я встала і побачила вільний стілець.
-У мене ідея. -саазала я склавши руки і піднявши брову зло ухмильнувшись.
-Оу я знаю цей погляд))-усміхнувся Рома поставивши руку мері на плече.
За хвилину в стільці вже була громада дира.
Та тут на трибуну увійшов наш фізику і сів на наш стілець.
Той впавши в дурку ледь не вдарився.
Ми засміялись.
Вчитель повернувся і почав до нас підходити.
-Ви бачили що ваші учні зробили? -зло запитав у директора вчитель.
-Знаю мітять територію)))) -всі заржались.
-Слухайте!!! -прокричав Макс.
-Аня тебе викликають на ринг!!! -прокричав усміхнувшись Стус.
Аня вийшла на центр зали...........

************************

Вся зала злилась нашими радісними криками.
І справді для інших це було лише змагання.
Для нас це шанс повернутись в школу.
-Ура!!! -радо пройшли ми до дверей.
-Ану стояти. -сказав директор.-Думаєте я вам так просто дозволю піти після того що ви натворили?
-Не те щоб думали але надіятися.
-Швабри в зуби і щоб зал юристів.У вас є три години до того як ми поїдемо назад. -усміхнувся директор і вийшов.
Я підняла одну брову і перед нами стала прибиральниця з швабрами.
-Ну нарешті я зможу відпочити. І чому всі думають що в прибиральниць нема важливих речей. Мені вже 40 а я ще не заміжня. -пробурчала вона давши нам швабри і пішла.
Ми ошелешено переглянулись.
-Ну що пішли.
Ми зійшли в зал і почали корячитись.

*********************

Ми ввалились в номер і почали збирати речі.
-З сумками на вихід!!! -прокричала наша дупа хіміка і ми вийшли в хол.
-Аня!!!-покликав нас директор. -У мене для тебе сюрприз.
-Який?
-Пішли.
Аня вийшла на двір а ми дивились через прозорі двері.
-Привіт мам.-поздоровалася Аня. -Тату я маму вчора бачила. Це не сюрприз.
-Та ти послухай.
-Аня, я продала свій ресторан, і нарешті купила новий. Та більше того він знаходиться біля вашої школи.
Всі на вулиці надоїли від радісного писку Ані.